Всі конкретні образи: старого, моря, рибини, хлопчика, левів, акул, сонця, місяця, зірок, човна, вітрила тощо, – в тексті набувають притчового філософсько-символічного звучання. І ці образи-символи передають напруженість протистояння і водночас уособлюють нерозривну єдність. Так стверджується думка про взаємозв'язок усього живого на землі: людей, тварин, птахів, риб... Водночас виявляється один із парадоксів життя: людина змушена полювати на живі створіння, убивати їх. Образ моря – символ гармонії зовнішнього світу; самотній парус – доля людини, її талан; рибина – мета людини у житті, життєве призначення людини, її доля і сенс існування; акули – перешкоди на життєвому шляху людини; хлопчик – надія на майбутнє, символ початку людського життя, його оновлення, безперервного зв'язку поколінь; образ Сантьяго – символ людини, яка розуміє своє місце у Всесвіті, вірить у своє призначення і докладає всіх зусиль, щоб виконати його; образи левів, що у снах рибалки гралися, "мов кошенята", – символ внутрішньої гармонії, індивідуального раю людини.