I. Витоки творчості Миколи Гоголя — в українській культурі (українець за походженням, знав українські казки, пісні, бувальщини).
II. Україна й українці у творах М. Гоголя.
1. Український світ у "Вечорах на хуторі біля Диканьки" (Диканька — ціла країна з особливим побутом, звичаями, мовою; на початку твору — словничок найуживаніших українських слів, які у тексті подаються без перекладу на російську; краса природи; радості і скорботи людей, краса і доля кохання коваля Ваку-ли до Оксани з повісті "Ніч перед Різдвом"; фантастичні, майже казкові події в повістях "Вечорів..."; відбиття самобутнього розуму автора і його ніжної любові до людей і України; Т. Шевченко — палкий шанувальник "Вечорів...").
2. Відображення історії українського народу у повісті "Тарас Бульба" (природа — безкраї степи, широкі ріки, небесний простір породжує героїчні характери; Запорозька Січ — колиска гордого козацького духу, побут і звичаї запорозьких козаків, їхні військові походи та подвиги; реальні події і художній домисел у відображенні народно-визвольного руху в Україні в кінці 30-х на початку 40-х років XVII ст.; віра в безсмертя народу є народною, життєстверджуючою основою повісті).
III. Україна — самобутня країна із самобутнім народом (романтичність образу України у творах М. Гоголя; український народ здатний перемогти зло — фантастичне і реальне; мова, звичаї, вірування, особливості побуту, героїчне минуле у боротьбі за визволення і незалежність — все це є ознаками самобутності нації).