Запорозький козак Тарас Бульба

... весь він був створений для бранної тривоги. М. В. Гоголь

Запорозька Січ... Це не тільки місце. Це втілення мрії українського народу про вільне життя, про бойові подвиги. Це царство волі й рівності. Це вільна республіка, у якій живуть люди широкого розмаху душі, абсолютно вільні й рівні. Тут виховуються вільні, мужні характери, для яких немає нічого вищого за інтереси народу, за волю й незалежність Вітчизни.

Такою я побачив Запорозьку Січ у повісті М. В. Гоголя "Тарас Бульба". Втіленням духу запорозького козацтва є Тарас Бульба — головний герой повісті.

Тарас був "один з корінних, старих полковників". Він любив просте похідне життя запорожців. Чисте поле та добрий кінь — от і все, що йому потрібно. Побачившись після довгої розлуки із синами, Тарас назавтра ж поспішає з ними на Січ, до козаків. Суворий, вимогливий, Тарас Бульба й синів своїх виховує суворо, за законами Запорозької Січі. Для нього головне, щоб його сини "воювали хоробро, захищали б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру Христову".

Сам Тарас Бульба веде життя, повне негод і небезпек. Ходив він у бойові походи й проти турків, і проти ляхів. Він нещадно карає польських магнатів і захищає пригноблених і знедолених. Це людина величезної волі й великого розуму, тому запорожці обирають його отаманом. Зворушливо й дбайливо ставиться він до своїх товаришів. Перед боєм він захотів висловити все, що було на серці, і звернувся до козаків з промовою, у якій сказав: "Немає уз святіше товариства!" Він мудрий і досвідчений ватажок козачого війська, тому перед боєм хоче зміцнити волю й віру запорожців, щоб міцно вони стояли, захищаючи рідну землю. За Російську землю, за православну віру, за Січ і бойове товариство закликає він стояти до кінця.

Все життя Тараса Бульби було пов'язане з життям Січі. Він цінував у людині насамперед мужність і відданість ідеалам Січі. Тому він невблаганний до зрадників і боягузів. Він не пощадив навіть свого молодшого сина Андрія й сам убив його за зрадництво. Тарас пишався мужністю й стійкістю Остапа і пробрався до місця його страти, щоб підтримати дух сина.

Сильним і могутнім був козак Тарас Бульба. Але, коли в останньому бої повисло в нього на руках і ногах майже тридцять чоловік, то "сила здолала силу". І коли його прив'язали до стовпа, цвяхами прибили йому руки й розклали під ногами багаття, Тарас думав не про смерть, а про своїх товаришів, про рідну землю. Сила Тараса Бульби — в могутності його патріотичних почуттів.

Я думаю, що всі, хто читає повість М. В. Гоголя, уявляє Тараса Бульбу як живу людину, що дійсно жила в Запорозькій Січі. М. В. Гоголь зумів створити в образі Тараса Бульби узагальнений образ запорожця — сильного, мудрого, мужнього, патріота своєї землі.