Обох братів батько виховував однаково і нікому не надавав переваги. Він вивчив їх у бурсі і робив усе можливе для того, щоб вини виросли освіченими, мужніми, сміливими і гідними козацького звання. Остап та Андрій виросли дійсно сміливими і мужніми, спраглими до подвигів і битв козаками. Тому Тарас Бульба пишався синами, відчував гордість і хотів якнайшвидше завезти на Січ, щоб там навчити їх усьому потрібному для справжніх козаків. До дружини Тарас Бульба ставився
До дружини Тарас Бульба ставиться зневажливо, зовсім не прислухається до неї, вважає, як і всіх жінок, неважливою. Матір'ю своїх синів він називає шаблю і вважає, що через жінок одні проблеми. Матір Остапа і Андрія "справді була дуже нещасна, як і кожна жінка того завзятого сторіччя. Одну лишень хвильку вона жила коханням, тільки за першого шалу пристрасті, за першого шалу юності, а вже суворий коханець покидав її задля шаблі, задля буйного товариства. Вона бачила свого чоловіка два-три рази на рік, а тоді кілька років не мала про нього навіть звістки. Та коли й бачила його, коли вони жили вкупі, — що то було за життя? Вона терпіла наругу, навіть стусани, ласку бачила тільки з милості; була вона чимось зайвим серед цієї громади нежонатих лицарів, яким гуляще Запорожжя надавало суворого чару".
І вдома, і на Січі Тарас бульба постає лідером, рішучим, мужнім, безстрашним козаком, який любить просте козацьке життя, пишається синами і шукає нагоди повоювати.