Брати Остап та Андрій у повісті М. В. Гоголя "Тарас Бульба"

I. Вступ.

"Ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі оті горді й міцні, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!"

II. Головна частина. Сини Тараса Бульби Остап і Андрій.

1. Навчання й виховання в бурсі, формування особистості:

а) наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке ставлення Андрія до усього, життя сьогоденними турботами;

б) товариськість, вірність принципам колективізму Остапа та спритність Андрія, вміння його виходити сухим із води, користуватися плодами чужої праці;

в) юнацька обмеженість, свідоме підкорення своєї долі майбутньому життю на Січі, нероздільність особистого й громадського у Остапа і вміння бачити

прекрасне, романтичні нахили душі Андрія.

2. Почуття рідної домівки, початок життєвого шляху:

а) людська гідність Остапа, неможливість нікому поступитися своєю честю і готовність Андрія піти на компроміс заради власного спокою;

б) справжня, непоказна любов до рідної матері, до рідної домівки Остапа та байдужість до цього Андрія.

3. Поведінка на Січі — навчання та підготовка до битв:

а) сміливість, спритність, розум, військовий талант братів з погляду їхнього батька — найвимогливіша оцінка Остапа й Андрія;

б) завзятість, керування тільки власним бажанням Андрія та уміння Остапа дбати про товаришів, підкоряти власні інтереси вимогам громади.

4. У бойовому поході:

а) розсудливість Остапа, повага до нього досвідчених козаків та відчайдушний юнацький запал Андрія;

б) обрання Остапа курінним отаманом — честь, яку він заслужив у товаришів, та зрада Андрія, обрання ним шляху підступності.

5. Поведінка перед смертю:

мужність, витримка Остапа, бажання підтримати товаришів під час суворого випробування, вміння й на чужині, серед ворогів, почувати себе часткою українського козацтва та страх перед покаранням і самотність зрадника Андрія.

III. Висновок. Неоднозначність оцінки головних героїв:

а) з погляду батька на синів;

б) ставлення автора до героїв;

в) моє ставлення до Остапа і Андрія.