Сутність чеховського перевороту в драматургії

Сутність чеховського перевороту в драматургії

І. Тематика "нової драми" А. Чехова. (Чеховські драми сповнені відчуттям загальної нещасливості, неблагополуччя, яке посилюється відчуттям самотності кожного героя. Скрізь панує атмосфера загальної глухоти. Кожен говорить про себе і для себе, кожен про своє, і ніхто не хоче почути іншого.)

ІІ. Конфлікт у п'єсах Чехова. (Конфлікт у п'єсах Чехова приглушений, оскільки важко знайти конкретного винуватця загального зла. Воно криється в самих основах суспільства. Чехов створив п'єси, у яких відсутні сильні людські пристрасті, а люди втратили інтерес до взаємних зіткнень і боротьби, тому що не в них справа. Це нічого не змінить у їх нещасливому житті.)

ІІІ. Особливості поетики "нової драми".

1. Дія у п'єсах. (Чехов зруйнував наскрізну дію як головну організуючу ідею класичної драми. Тема кожного звучить, ніби перегукуючись з іншими. Ось чому ці драми називають "соціальними фугами".)

2. Герой. (Оскільки наскрізну дію зруйновано, то зникає й класична одногеройність. У Чехова відсутній поділ на головних і другорядних героїв, позитивних і негативних. Кожен рівноправний. Кожен веде свою партію, а в цілому народжується співзвуччя, загальна гармонія.)

3. Характер. (Характер героя розкривається не в боротьбі за досягнення певних цілей, а у переживанні суперечностей життя. Таким чином роздуми й переживання героїв стають головними для розкриття характерів.)

4. Особливості діалогу. (У Чехова смисл слів розмитий, герої ніби не можуть вміститися в слово. Зовнішній діалог часто не виражає того, що відчувають герої тієї миті, бо головне не в тексті, а в підтексті діалогів. Часто репліки діалогу, на перший погляд, навіть не пов'язані між собою. Але це не драма абсурду, бо зміст ховається у підтексті.)

ІV. Мовлення. (Індивідуалізація мовлення заретушована. Мовлення мелодійне, часом поетичне і навіть часом ритмізоване. Мова героїв завжди далека від розмовної, це мова інтелігенції.)

V. Жанрова своєрідність. (Багато п'єс Чехов назвав комедіями. Письменник наполягав на ліричності комедій, які пом'якшують драматизм життя. Жанр комедії у Чехова не виключав серйозного і печального, сумного. Проте часто сльози у його п'єсах — це не сльози трагедії, а сльози настрою, сльози сентиментальності, сльози неврівноважених людей.)