Сатира ранніх оповідань Антона Чехова
Ранні оповідання Л. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з'являється нещадна сатира.
"Смерть чиновника", "Товстий і тонкий", "Довідка", "Хамелеон", "Унтер Пришибєєв" по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя і Салтикова-Щедріна. Смерть маленького чиновника від страху, що в театрі він ненавмисне чхнув на лисину генерала, є сатиричним перебільшенням, яке підкреслює всю сумну і ганебну правду життя. Вершиною чеховської сатири 80-х років є "Унтер Пришибєєв" та "Хамелеон". "Унтер Пришибєєв" мав підзаголовок "Побутова сценка". Але в цій побутовій сценці втілено монументальний сатиричний образ, який став поряд із найкращими образами сатиричної літератури. Пришибєєвщина стала символом нахабною і тупого хамства, грубого втручання не в свої справи, прагнення придушити все живе. Для свого часу образ Пришибєєва став символом усіх реакційних сил епохи.
Образ Хамелеона також був характерним для епохи, коли поширювались явища ренегатства, пристосовництва до дійсності. Звичайний поліцейський наглядач Очумєлов стає типовим представником свого часу та свого класу.
Так Чехов відроджував традиції російської сатири. Образи з багатьох чеховських оповідань увійшли в наш побут, імена персонажів стали загальними. У цьому і є сила сатиричної типізації, якою володів А. П. Чехов уже в ранніх своїх творах.