Завантаження
Марина Забуранна, "Волошки в житі"
Людям властиво носити щось із собою.
А це колосся все наливається і наливається. Слава Богу! Запашне! Тягнеться ввись. Вигрівається!…
Вітер тут, на окрайчику поля, з характером. Дмухне, бува, коли вечоріє вже, обтрусить зе́рна, а горобцям – втіха. Пам'ятаєш, як горобці вміють тішитися? Пам'ятаєш, як у них сяють малі оченята? А мої очі… пам'ятаєш?...
Липнева ніч – коротка мелодія середньоліття. Липнева ніч. Так мало часу і так багато любові...