Завантаження
Юрій Власішен, "Алеята на славата"
— Ой, дивіться, — янгол!
Дівча (на вигляд років п'яти-шести) гралася, от я і підіграв:
— Де?
— Ось! Ось він — там!
— Ну де?
— Ну ось!.. Невже ти не бачиш?
Єдине, що я бачив, так це смагляву великооку дитину, яку не навчили ввічливості. Вона скакала, наче той пришелепнутий герой з їхніх комп'ютерних ігор, такий собі м'ячик з рученятами, що вказують на небо. Нібито там щось є, крім зграйки блідих хмаринок.
Янгол!..