Завантаження
Наталя Павлик, "З раннього..."
Чесно кажучи, я вже не пам'ятаю, як вона з'явилася у мене в житті. Але з тих пір, як вона з'явилася, я вже не можу уявити себе і своє життя без неї, жодної хвилини. Вона просто з'явилася, влилася у мою долю.
Не пам'ятаю першу нашу зустріч. Не пам'ятаю, що було після того...закарбувалося в пам'яті тільки те, як вона сказала мені своє ім'я, здається саме з того часу все і почалося. Так, вона сказала: — Ярослава,., і все. Мені цього вистачило надовго...