Завантаження
Олеся Лященко, "Із сентиментального відерця"
І дзвонили не злякані діти,
І просили горіхів торішніх,
І квартира була як макітра,
Що на тин проти сонця повішена...
І дзвонили не злякані діти,
І просили горіхів торішніх,
І квартира була як макітра,
Що на тин проти сонця повішена...