Завантаження
Павло Кравченко, "Відлуння війни"
Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу... Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його. Вітер посилюється. Я починаю підніматися. Не можу, дуже болить права нога. Вона пробита кулею. З неї тече кров. Мені все тяжче і тяжче дихати. Я починаю повзти. Мої очі бачать. О Боже мій! Що це?..
Читати повністю →