В ПОЛТАВІ дім… людей вбивали.
І знов загиблі люди і родини,
Від бомб, ракет ординської скотини.
Політики продовжували сперечатись,
Про "справедливий мир" почали домовлятись.
У них вже вибори у ницих скронях,
А у людей журба і лють, кров на долонях.
Поради незчисленні всі нам роздають:
Нехай у всім відомий напрям йдуть!
Спочатку всі приїдьте в Україну,
Побачте горе, смерть відчуйте за годину.
Відчуйте тяжкість опору і боротьби
Дивіться також
- Володимир Ліпкан — Цвіт яблуні
- Володимир Ліпкан — Шлях української мови
- Володимир Ліпкан — У кожного своя мова
- Ще 31 твір →
Якщо в балансі миру жити хочемо,
То ворога байками лише заохочемо.
Коли про санкції гомонять,
Тож де ефект, де результат?
Ротації постійні всі проводять
Безжальній ницості то є трактат.
ПОЛТАВА…вибух у будинку житловому,
Загиблі діти, цілі сім'ї — то розтрощені життя.
Невже у світі на словах "потужному" такому
Немає сили, знищити щоб ворога?
Не миром, казками, уславленням чи балачками —
І не пакетами із санкцій, торбою лякалок, і цяцьок:
Потрібні ДІЇ, бо потрібен справжній шок!
Не з наслідками треба вічно воювати,
За океаном сидячи, поради нам давати.
Ваші поради — суто Ваш національний інтерес.
Для нас — поза Контекстом України є кінець.
На Вас Полтава чуйно дожидає,
І Сумщина, Дніпро пантрують Вас.
Тож спершу, перед договором, Рубіо хай завітає
Відчує запах смерті в цей буремний час.
Зустріньтесь з вдовами й батьками,
Які оплакують загиблих всіх дітей,
І подивіться дітям-сиротам у вічі самі,
Перекладач не передасть Вам всіх страстей.
Побачте всі масштаби руйнування…
Щоб розуміти, що війна — не право на повстання.
Віками вільними й окремо ми завжди жили,
Не в 91-му державність власну здобули.
Ми мали Давньокиївську Державу,
Плекали віковічну хіть державності і славу,
Ми розвивали військо, мову українську
Тож домовляння без гарантій: то є низько.
Лиш після цього маєте Ви розуміти:
З ордою в мирі аж ніяк неможна жити
До знищення манкурти спрагу мають,
Бо іншого життя собі не уявляють.
Манкурти спрагу мають вічну,
Нас будуть нищити одвічно.
Відчуйте іманентність світового руйнування
Воно в природі є у московитів: зазіхання!
Допоки будуть ці ординці недобиті,
Весь світ захлинеться і кров'ю буде він залитий
Допоки існуватиме цей клан Манкуртів, Зла режим
Вам у війні зіткнутись, неодмінно доведеться з ним!
Зсередини Вас вправно дестабілізують,
Інституційну владу усіляко дезорганізують,
Всіх проти всіх налаштувати так бажають,
Бо міць Америки, Європи так перевіряють.
Підводні кабелі відверто Вам руйнують
Насильство, Зло свідомо і відкрито пропагують
І стратегічну єдність світу підривають,
То де ж розумна сила, вдало прикривають?
ПОЛТАВА, Запоріжжя, Суми, Харків… Невимовна біль,
Страждання чутно скрізь і звідусіль.
Коли в свідомості могли таке ми уявити,
Що мирну націю відверто нищать, заважають просто жити…
Винищувати вибухами, просто убивати
А світу… Годі балачок: насправді їм начхати !
Бо ж нищать то не їх державність і людей,
Тому вони у затишку ще в сутінках ідей:
Переговори, договори, угоди, здачі, тягарі,
До виборів підштовхують нахабно і бурхливо…
Тож вибачте: А хто на Заході поводирі?
До чого світ пахани підштовхнули,
Вони весь світ від гуманізму відвернули,
Повсюди гроші і національний інтерес,
А як же людство, де гуманістичний той прогрес?
Де справжня міць любові і кохання?
Повсюди смерть, журба, людей стирання.
Провідники людей ведуть як стадо на забій,
Тому Війна з РФ, то не лише двобій.
Не є лише то історична суперечка,
Щоби стирати крок за кроком українськії містечка,
Їх лють не є людською від природи,
Вони посланці сатани, провісники з добром незгоди.
Тож перед тим, як нам про "справедливий мир" казати,
Як: наш народ захоче на коліна встати?
Тому глибокі мають бути міркування,
Із силами Добра потрібне нам єднання.
Довідка:
1 лютого 2025 року армія РФ здійснила ракетний удар по житловому будинку у Полтаві. Ракета влучила у житловий будинок близько 07:44. Через це зруйновані усі пʼять поверхів підʼїзду.
Внаслідок ракетного удару: 14 людей загинуло, серед яких 3 дитини віком 7, 9 та 12 років. 5 людей вважають зниклими безвісти.
01.02.2025