Тут з твого тільки пил і кіптява.
Тут з твого — три облоги і наступ.
Тільки місяць червоний під нігтями
І задухою зморені айстри.
Тобі слід позбирати докупи
Кожен клаптик потрощених зорей.
Заживеш попри зранені груди,
Попри норов черствий і суворий.
Я прошу, заспівай мені ще раз,
Наостанок, до спину подиху.
Заживеш, це остання вечеря
З незліченного списку вагомих.
20.03.24