Гадаю, я знову втрачаю себе серед кепської зграї.
До грудей прикладають руки, а я колисаю памʼять,
Облишу зненацька, будь-що з місяцями минає.
Якщо я побачу вас серед перебігу суму,
Якщо не вхоплю вашу руку із сивої течії́,
Будьте запевнені, ви залишаєтесь другом
Для серця мого. Ви комфортні, але крижані.
19.09.23