По котрій краєм осінь вже повзе,
В густім повітрі заніміло все,
Час зупинився – далі сам пливи…
Нагору сонце ще не заповзло,
Тримає день ще спеку про запас,
Природа мовчки дивиться на нас,
Безхмарне голубих небес чоло.
Ось перший звук і перший вітерець,
Смілива птаха і її "цвірінь",
Листвою промелькнула її тінь,
Камлає знову далі Час той, жрець.
Обман! Не перерветься плив хвилин,
За спокоєм щось криється завжди,
Ми просто над поверхнею води,
А рух триває – у пітьмі глибин…