Щоб вона її після мене не слухала.
Здається, її вогник давно вже згас,
Можливо, вона забагато думала...
Я буду снитися всім кожної ночі,
Щоб мій дух вирував у повітрі.
А вона – боятиметься заплющити очі
І заливатиме слізьми макітру.
Вибачте, гратиму в хованки з смертю,
Щоб сказати останні слова.
Я буду бігти тисячі метрів,
Щоб не загасити дрова.
Свята місячна ніч була мов покривало
Для мого міцного спокою.
Тебе на емоції завжди проривало,
Твоя душа була надто глибокою.