Інше я

Влада Втома

Скажена мисливця гналась за братом,
Який, до сьогодні, був її власним катом.
Він існував, творив, писав та лічив
Скільки на смерть у нього було причин.
Роки минули, а гонки продовжувались.
У неї ще більші злоби породжувались...
Він тікав, але знав, що далі немає дороги,
А пані гналась, не знаючи власні кордони й пороги.
Хочеться вірити в кращу їх долю,
Але впертість ніколи не дасть їм спокою.
Мисливиця темна душа, непідкорена часом,
Часто її вважали геть іншим класом.
Брат навпаки, був добрим до інших та любив,
Просто, невичерпно, нікого ще й не бив.
Неприйняті одне одним, не знають як бути,
Але досі одне про одного не можуть забути.