Голочаловій Тані, Шинкарьовій Тані,
Ващенку Михайлу, Дрозденку Руслану,
Кулику Юрію, Попову Роману, Чайці Олександру.
Гучний олімп святкує цвіт в садах,
А літо вже зганяє пух з тополі.
І осінь, хоч яка не золота,
І та пасує перед білим полем.
Й бджола радіє, доки сила є,
Цілує у екстазі кожну квітку,
Зозуля то кує, кує, кує,
То затихає стомлена від ліку...
Життя кипить, кипить і завмира
Під спів снігів, вітрів, громів і птахів
І кожне зерня жадібно вбира
Послання Божі під небесним дахом.
А час відтворює правічний шлях:
Посіяно,
пожато і
прожито —
Ось-ось зима...
Та знову на полях
Зерном надії зеленіє жито!
5.07.2003 року. ХДЗВА.