Стікаюча по стовбурі роса,
Гойдається, немов на пальці безмен,
Над самим яром щільно нависа.
Червоно покотилися шипшини –
Розбите об галявину стегно –
То вечір – блудний син блудного сина –
Стривожився і висадив вікно.
Холодна тінь стіка на голі руки,
На груди без хреста і без причасть,
На стомленість, на підневільну муку –
Смеркання прилипає до зап'ясть.