Дзвіниця-тінь по комусь править.
Глухі застуджені удари,
Мов стукіт серця вдалині.
І вечір падає на сніг,
І по життю веде рукою.
Нема ні тиші, ні спокою,
Лиш стукіт серця вдалині.
– Чекай, спинись, – волає ніч.
Дзвіниця-тінь по комусь править.
І глухо падають удари,
І розбивають світлий німб.