Діти зірками надвечір їй падали,
Їй заздрили втомлені та астрономи.
Вона володіла таємною владою
Вночі вилітати крізь тріснутий комин.
І відьми не знали ту шльондру зурочити,
Хоч мали зі смаком підібрані мітли.
Вона була світлою, майже молочною,
Вона була мудра, міцна і вагітна.