то спочину від світу.
Темне місто наводить приціл
на любов нашу світлу.
Зупинись.
Повернись.
Поверни,
що призначено іншим.
Хай печаляться петлі дверні —
непробачені вірші.
Прокидається спалахом скло —
без тепла анемічне.
Майже звично пробачилось зло,
майже звично...