Це правда.
Один із компанії чоловіків:
— Хлопці, тихіше. Я загадую бажання.
Уся компанія чоловіків затихла і кожен почав шукати собі золоту рибку та кожен загадав на сказану тему своє бажання і вони відрізнялися одне від одного. Добрі бажання щоб цей світ за був про страждання і люди стали дітьми та завжди раділи життю. Полуничні посмішки з'явилися на обличчі в кожного хлопця.
Перший чоловік:
— Усі встигли загадати бажання?
Хлопці в один голос відповіли:
— Так.
Другий чоловік:
— Це добре.
Перший чоловік:
— Дітям багато не потрібно.
Другий чоловік:
— Це дорослі хочуть багато і самі не знають чого хочуть.
Перший чоловік:
— Так. Це правильна відповідь.
Другий чоловік:
— Не приємна таблиця життя.
Перший чоловік:
— Дорослі й діти завжди одне одного ніколи не розуміли і кожен прагнув свого. Ми самі собі створюємо життя. У дорослих своє життя, а у дітей своє. Але було б добре, якби золоті рибки виконали наші бажання, і дорослі стали дітьми, і цей світ став іншим. Тоді було б усе добре. Ні хто б ніколи не плакав та всі завжди посміхалися.
Другий чоловік:
— Кожен із нас цього хоче, але справжні ці рибки чи ні? Ось у чому питання.
Одна золота рибка, яка була в іншому куточку акваріума, тихо сказала:
— А ти як думаєш? Для чого ми тут? Але ці слова ніхто не почув, і хлопці не знали, чи справді справжні золоті рибки, чи ні, але в них була надія, що їхні бажання здійсняться.
Другий чоловік:
— А я б найбільше хотів ніколи не вмирати. Жити вічним життям.
Хлопці здивувалися і з посмішкою подивилися на свого друга та перший чоловік сказав:
— Друже. Вибач, але всі люди смертні, як би ти не хотів вічно жити, коли прийде той час, коли нам усім доведеться піти з життя і залишити цей світ.
Другий чоловік:
— А я хочу вічно жити і ніколи не вмирати. Хлопці, ви мене розумієте? Я хочу жити і не вмирати. Смерть — це дуже боляче. Я не хочу вмирати.
Перший чоловік:
— Вибач, але це чекає на кожного з нас. Кожен з нас зустріне свою смерть і тому я кажу щоб ти про це завчасно не думав і насолоджувався життям, яке в нас зараз є. Кожен з нас це розуміє та знає, але ніхто не хоче згадувати про те, що коли нас не стане, і ми зникнемо з цього світу, і наше життя закінчиться.
Другий чоловік:
— Я вас розумію, але ви мене зрозумійте. Я не хочу вмирати. Я боюся смерті.
Перший чоловік:
— Кожен боїться смерті і кожен не хоче вмирати, але це доля кожного, хто народився в наш світ. Кожен вже знедолений на смерть при народженні і тут нічого не змінити.
Другий чоловік:
— Це важко усвідомити і зрозуміти, адже наш час минає і його все менше залишається.
Перший чоловік:
— Я тебе розумію.
Другий чоловік:
— Я не хочу вмирати. Я хочу жити вічно і це моє бажання.
Перший чоловік:
— Я хочу щоб ці золоті рибки були справжніми і вони виконали моє бажання. Я дуже сильно цього хочу. Хлопці, ви розумієте мене?
Хлопці всі разом подивилися на свого друга, і ніхто ні чого не сказав, і тоді перша чоловік:
— Кожен з нас не хоче вмирати і жити вічно але це приречена доля цього світу. Ми нічого не зможемо зробити і навіть ці золоті рибки також колись помруть.
Одна золота рибка почула розмову хлопців і тихо про себе сказала:
— Краще б ти цього не говорив. Ми самі все знаємо і розуміємо і як ви люди про це не говоримо і не розмовляємо. Ми, як і ви, приречені на смерть. Так, це доля нашого світу.
Перший чоловік:
— Візьми себе в руки. Люди постійно розповідають і щось кажуть про смерть і завжди з жартом до неї ставляться та посміхаються смерті в обличчя. Так і ти радій і посміхайся смерті в обличчя.
Другий чоловік:
— Ти впевнений?
Перший чоловік:
— Кожна людина боїться смерті і тому вона посміхається коли говорить про смерть або жартує. Кожна людина яка б вона не була хоробра вона буде і боїться смерть. І ні хто не знає що відбувається після смерті. Можливо після смерті починається абсолютно нове життя. Це назавжди залишиться загадкою. Тож мій дорогий друже, не хвилюйся, бо ніхто ні чого не знає про смерть, а тільки може здогадуватися і розповідати різні про неї історії та лякати своїх друзів. Не хвилюйся і насолоджуйся життям. Можливо на дається одне життя зі своїм сенсом щоб ми не жили вічно. Який сенс у всьому цьому я не знаю. Не думай про ці речі, а просто живи і насолоджуйся.
Другий чоловік:
— Добре. Я думаю, що так буде краще, ніж постійно думати про те життя, яке ніколи не настане, і я, хоч як би я цього не хотів, не буду жити вічно. Життя минає, а мої думки відбирають у мене час.
Перший чоловік:
— Думки, які не мають жодного стосунку до нашого життя і заважають нам жити. Це зайві думки, які не мають здорового глузду.
Другий чоловік:
— У цих думок невідомий сенс.
Перший чоловік:
— Людина народжується і вмирає і це сенс цього світу.
Другий чоловік:
— Мабуть, створено світ, у якому ми живемо, і він має свій сенс, щоб давати нам життя і потім із часом відбирати.
Перший чоловік:
— Війна ніколи не закінчиться, а смерть ніколи не зникне.
Другий чоловік:
— Це правда. Я розумію, але в це важко вірити і повірити.
Перший чоловік:
— Навколо нас зовсім інший світ і краще буде, якщо ти будеш бачити світ навколо, ніж смерть. Думай про навколишній світ і те, який він красивий і незвичайний, а не про смерть. Смерть залиш на потім.
Один із чоловіків підняв голову і подивився на золоту рибку і сказав:
— Я б загадав таке бажання, але це буде не чесно. Не можна обманювати світ.
Перший чоловік:
— Так. Краще берегти сенс світу. Як він створив наш світ, так буде краще, щоб він таким залишився і ми прожили своє справжнє життя.
Другий чоловік:
— Я згоден. Так буде краще. Краще жити своїм життям і так, як це створив світ, і не потрібно цього змінювати.
Хлопці затихали. Минула хвилина і перший чоловік:
— Краще загадати інше бажання і не турбувати закони світу.
Хлопці всі одночасно посміхнулися.
Одна золота рибка, яка була біля дальнього скла акваріума, сказала:
— Яке наступне бажання? Якщо хочете загадати бажання то говоріть мовчки. Скоро прийдуть інші відвідувачі і вони також за хочуть загадати не одне бажання, — але слова золотої рибки ніхто не почув і хлопці далі продовжували розмовляти про своє і кожен ще хотів загадати по одному бажанню.
Друга золота рибка як4а була на поверхні акваріума тихо про себе сказала:
— Не хвилюйтеся, хлопці. Не хвилюйтеся. Ми виконаємо ваші бажання, але з часом.
Перший чоловік:
— У мене є найкраще бажання. Я б хотів, щоб ми завжди були разом.
Другий чоловік:
— Це, мабуть, найкраще і найсправедливіше бажання.
Хлопці і кожен по черзі посміхнувся. Це було справжнім бажання кожного хлопця, а всі бажання, які хлопці загадували до цього, були мрійливими і насправді це все, що було потрібно компанії хлопців, а все інше вони самі хотіли зробити без втручання золотих рибок. Вони хотіли завжди будуть разом. Разом назавжди, і щоб у їхньому житті не трапилося і скільки часу не минуло, хлопці завжди хотіли бути разом. Це справжні друзі.
Перший чоловік:
— Я хочу побажати всім людям, щоб у кожної людини були такі друзі, які ми хлопці.
Другий чоловік:
— Ось воно справжнє бажання нашої компанії. Це був найкращий подарунок, якщо це бажання здійснилося і ми ніколи не розлучилися.
Перший чоловік:
— З дитинства і до смерті ми разом і щоб не трапилося, ми були б разом і це все, що мені потрібно. Більше в мене немає бажань.
Другий чоловік:
— Так. Це справжнє бажання і воно найбільше потрібне нам.
Одна золота рибка:
— Нарешті ви зрозуміли, що вам насправді потрібно. А то хочу жити вічно, або дорогі автомобілі. Хлопці спочатку подумайте, що вам насправді потрібно, а потім уже загадуйте бажання. Люди самі не знають, чого хочуть. Це справжнє бажання серця.
Перший чоловік:
— Хлопці та дівчата, я думаю, що настав час залишити акваріум золотих рибок і піти далі морським світом. Кожен загадав своє бажання?
Хлопці подивилися на свого друга і одна людина з компанії сказала:
— Ще хвилину. Останнє бажання.
Перший чоловік:
— Добре.
Хлопці підійшли ближче до акваріума і кожен нахилив голову та загадав справжнє бажання. Кожен хотів, щоб вони завжди були разом. Хвилина минула.
Перший чоловік:
— Хлопці, йдемо далі?
Хлопці в один голос сказали:
— Ходімо.
Другий чоловік:
— Нам ще потрібно піти й оглянути іншу кімнату.
Перший чоловік:
— Добре, хлопці. Давайте не будемо витрачати час і підемо в іншу кімнату, а можливо ще щось цікаве.
Компанія чоловіків, які були одягнені в однаковий одяг, не затримуючись ні на хвилину, пішли в іншу кімнату. Кожен був приємно здивований. Золоті рибки які почули думки кожного хлопця з радістю виконали їхнє справжнє бажання і тепер хлопці ніколи не розлучаться і завжди будуть разом.
Глава 12
Хижаки
Компанія молодих чоловіків із шести осіб, які знайшли кілька годин тому, встигли пройти в третю кімнату, а це були найнебезпечніші морські істоти, від яких усі у вільному морському світі тікають і ховаються. Як у людському світі так і в морському є своя небезпека. Завжди потрібно бути уважним і дивитися навколо себе. Завжди поруч може бути хижак, якого потрібно остерігатися і якнайшвидше втекти будь-яким способом, щоб не бути схопленим. Хижаки чекають того, що хтось зробить маленьку помилку і потім хапають жертву помилки та відбирають життя. Це світ хижаків де завжди є небезпека так як у світі людей. Незвичайний світ у якому також є люди хижаки, які полюють на те, що їм потрібно. Іноді людина віддає велику кількість часу щоб зробити гроші, а хижаки потім у зручний для них спосіб відбирають чесно зароблені гроші. Потрібно завжди бути обережним. Хижаки руйнують світ добра і справедливості та беруть те, що не їхнє, а це тільки тому що їм так хочеться. Народжені щоб руйнувати. Порятунок від хижаків це уважність. В океанаріумі багато хижаків і вони перебувають у тертій кімнаті але як інші морські істоти перебувають у цілковитій ізоляції і ні хто ні кому не шкодить, а вночі всі разом розважаються. Життя як морське так і людське однакове і відрізняється тим що люди живуть на суходолі, а морські істоти у воді, і так було завжди. Хижак завжди роблять так, щоб хтось потрапив у біду, і вони роблять все, що їм хочеться робити, і живуть так, як їм хочеться.
Перший чоловік подивився на акулу у великому акваріумі:
— Ось це справжній хижак.