Торі

Безмолвний плач українського народу

Безмолвний плач українського народу
Переростає в крик по всьому світу
І кожен щирий українець,
Немов втрачає пів себе..
Коли під домом вражі люде
Руйнують мир і все що ми....

Читати повністю →

Дзвонила бабуся...

Дзвонила бабуся,
Була в нас на квартирі.
Час там немов зупинився,
24 лютого у тиху, лиху годину!..

Читати повністю →

Коли ти вічно один,
з'являється звичка — перевіряти,
чи не написав тобі хтось,
важливий серцю.
Хтось хто такий близький душі і такий далекий в кілометрах.
Ти марно шукаєш рідний погляд в натовпі людей.
А в навушниках грає Скрябін....

Читати повністю →

Миколаїв – місто на хвилі чи місто герой?

«Миколаїв – місто на хвилі чи місто герой?
Як так швидко "місто на хвилі" змінилося на "місто герой"?
Як так швидко став він болем
для кожного для кого був домом?» — я думаю про це кожен раз
коли душа і розум не завантаженні працею і це не дає мені спокою.
І строка "у мене немає дому" більше не здається такою дивною..
А образ рідної квартири, рідних місць..
Вже розмитий, наче стертий з пам'яті нестерпним болем і криком...

Читати повністю →

Написання віршів і текстів, наче маленька схованка...

Написання віршів і текстів, наче маленька схованка
Ти відключаєш мозок і слова самі ллються в речення...
Не завжди уміло, іноді суржиком,
Але кожного разу,
серце немов стає вільним....