Із балкону першого поверху...
Із балкону першого поверху
Я не бачу людських облич...
Чужі душі укриті мороком,
Їх від мене сховала ніч...
Я не в змозі пройти екзамени
На знання, чия правда жива...
Мирослава Семенюк
Твори
Мить, погляд, знак...
Мить, погляд, знак
І серце в такт,
І ліхтарі в брудній калюжі...
Впадеш навзнак,
Знов слово "так"
І місяць — мов кривава ружа...
Не називай мене "богиня"!
Не називай мене "богиня"!
Я не богиня, я вівтар...
Тепер майбутнє — лиш тартар...
Була ж тобою, мов княгиня...
Я крові власної боюся...
Я крові власної боюся,
Її шалених перегонів...
І болю, що впаде на скроні,
Якщо від тебе відвернуся...
Я тобі лишаю світлу тінь...
Я тобі лишаю світлу тінь,
Бережи! То часточка мене...
Наді мною загадкова синь,
Її велич вік не промине.
Десь на небі стоголосий дзвін
Манить, кличе: "Ти почуй мене!..