Завантаження
Олесь Гончар, За мить щастя (скорочено)
Було перше повоєнне літо. Зеленіли виноградники й виблискували перші снопи. Шляхом з військового табору до містечка тюпають артилерійські коні, але везуть не гармату, як завжди, а бочку-водо-возку. Високо на ній сидить Сашко Діденко в пілотці набакиреній, у медалях на всі груди. Про демобілізацію думає, не інакше. Бо всі в ці дні живуть лише думками про те, що скоро додому, а там кожного очікує любов. У кожного — своя, а в когось просто невідома, туманна...
Читати скорочено за 5 хвилин →Дивіться також:
- За мить щастя (повний текст) ▲ читається за 26 хвилин
- "За мить щастя" (аналіз твору)
- "За мить щастя" (шкільні твори)
- Як ви розцінюєте рішення військового трибуналу стосовно Сашка Діденка? Чи можна було виправдати воїна-захисника? Чи не загинув Сашко Діденко в ім'я батьківщини, яку захищав? (та інші запитання)