Завантаження
Степан Васильченко, Свекор (скорочено)
Своїми сірими суворими очима, поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Як дорослий, він гукав на корову, що зібралася в шкоду, робив зауваження за столом, як хтось накришить хлібом чи розіллє борщ, стягував шапку в хаті будь-кому, забував це зробити, й показував на образи. Щось не сподобається — залазив на піч і вичитував непорядки так, що його називали "свекром".
Однак любив він і іграшками гратися під піччю...
Дивіться також:
- Свекор (повний текст) ▲ читається за 7 хвилин
- "Свекор" (шкільні твори)