І попросила час на роздуми – десять років.
Виряджаючи свата, Соломія Кіндратівна в сінях щось насипала йому в кишеню.
"Вітька+Галя"
Вітька і Федько стояли під явором, похнюпивши голови. Федько намагався втішити друга. Добре, що не дали гарбуза, а лише гарбузового насіння.
Федькові здавалося, що гарбузового насіння для того насипали, щоб полузати і гарненько подумати. Сват з молодим лузали й думали. Десять років – час величенький, але що вдієш. Треба зачекати. Справжня любов все життя чекає. Раптом Федько витягнув ножик і видряпав на яворі "Вітька + Галя".
Гарячий пісок – ліки універсальні
І сниться Вітьці Горобцю дивний сон. Біжить куниця – голубі іскри розсипає, а він – за нею. А голубі іскри так і сиплються, і куниця аж спалахує дивним голубим сяйвом. На десятий день здоганяє голубу куницю. Ось-ось схопить її... І тільки руки простягнув, а тут хтось як крикне: "Куди ж ти ото руками?! Іч, який швидкий!". А позаду пихтить Федько і хникає, що закохався, але не знає у кого.
...Уві сні Вітька так голосно кричав і так безладно розмахував руками, що зовсім сполошив матір, яка подумала, що в сина гарячка.
А ліки у матері були універсальні: гарячий пісок. Нагріла і синові на живіт поклала, не відаючи, що синові ще десять років бігти за куницею.
Чи здожене він колись голубу куницю? Поживемо – побачимо.
Стислий скорочений переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.