Чемерис Валентин — Вітька + Галя, або Повість про перше кохання

Фразеологізми роблять повість цікавою, підсилюють гумор, найчастіше їх використовує Федько, адже він багато читає

Коли закохані зайшли до клубу, докручувалася добра половина фільму. Вони довго шукали місця, і їм не дуже й важливо було, що показували на екрані. А там "…щось тріщало, ревло, стріляло й кричало". Коли Вітька і Галя всілися і побачили, що фільм про піратів, хлопця хвилювало те, що в селі нема піратів і він не може продемонструвати свою силу перед дівчиною. Галя ж соромилася, коли головний герой фільму мав поцілувати красуню-героїню. Та весь зал так і не насолодився поцілунком, бо у Вітьчиній кишені голосно задеренчав будильник. Поцілунок був зірваний.

Читаючи повість, ми бачимо, що 50-60 років тому між закоханими підлітками була висока культура спілкування. Закоханий Вітька з повагою ставився до Галі, поводився сором'язливо, старався бути чесним. Він ввічливо і чемно поводився з дівчиною не тому, що так було потрібно, а тому, що в ті часи це була норма поведінки для хлопців.

Друзі пішли виконувати серенаду опівночі, коли всі у селі вже спали. Вони знайшли тин, біля якого цвів бузок. Федько весь час давав поради (не позіхати, трепетати від любові, задирати вище голову, щоб бриль не сповзав, співати голосніше, щоб Галя прокинулася). Вітька не вмів грати на гітарі, але друг порадив просто бренькати. Вітька зажмурився і щодуху загорлав. Федькові це нагадувало рев бугая. Коли рипнули двері, Вітька піддав жару (знову ж таки за порадою друга)...

Спершу міліціонер хотів прочитати лекцію "Що таке єсть заборонена законом дуель, що таке єсть кохання і що таке єсть дурні" для Вітьки і Петра, потім, зловивши Федька, хотів прочитати йому лекцію "Що таке підкопи з метою звільнення арештованих і як вони розцінюються згідно карного кодексу". Та насправді Причепа просто хотів налякати хлопців, а коли прийшла Галя, міліціонер сказав, що лекція відміняється.

Федько мав багату уяву і фантазію, а начитавшись книжок, вирішив допомогти другові, використовуючи прочитану "теорію". Перед тим, як запропонувати Вітьці йти свататися, Федько "обіклавшись книжками й зошитами, просидів усю ніч в сараї, багатозначно сказавши перед цим на Галину адресу: "Ну, постривай, ти в мене дострибаєшся!"". Хлопець вивчив безліч приказок та прислів'їв про кохання і вирішив, що Вітька повинен зважитись на такий крок, адже: "Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!". Довірливий, закоханий і романтичний Вітька погоджується з порадою друга, адже довіряє йому.

Начитавшись романів про любов, Федько вигадував цікаві і неочікувані ідеї завоювання серця Галі. Напевно, якби у Вітьки не було такого друга, так весело б не було. Саме Федько пише послання до дами серця, складає вірш "Як я Галю Козачок здорово кохаю" для газети, переконує друга співати серенаду, влаштувати дуель і йти свататися. Все це Федько робить щиро, не для того, щоб покепкувати над другом, але часто виходять саме комічні ситуації. Напевно, Федько просто хотів показати, що багато на чому розуміється і може бути добрим порядним.

Хлопець також мріє про кохання, про це свідчать слова у творі: "Сів Федько край дороги, підпер голову руками і, дивлячись услід Вітьці, важко зітхнув: ой, прийдеться ж колись і йому йти по цій дорозі на свою голгофу чи у свій едем!.. І в Федька аж похололо всередині. "Яка тільки доля нещасна в мужчин" — сумно думає він, — і чого дівчата не йдуть до нас самі?.."" Та перш ніж закохатися, Федько хоче набратися досвіду, спостерігаючи за своїм другом. Тож він підглядає, як Вітька йде на перше побачення, стає свідком першого поцілунку закоханих.

Федько допомагає Вітькові, бо це його найкращий друг. Також Федько вважає, що кохання — штука важка і серйозна. Хлопець розуміє, що й сам може закохатися, а щоб знати, що робити, він може використати досвід свого друга.

Коли у друзів не вийшло нічого з серенадою, Федько придумав надіслати поштою вірш у газету, його надрукують — от Галя й дізнається, що Вітька її кохає.