Він запитав, скільки коштує земля і ззапропонував їм маєток Брикальського, але селяни не повірили йому і забрали свої документи.
Розділ 19
Розмова з селянами надавго зіпсувала йому настрій. Знову згадував про зустріч із "чорною дамою". Потім вирішив при першій нагоді їхати в Буркотин, щоб в усьому розібратися з селянами.
Розділ 20
Пізно ввечері до Рафаловича завітав Стальський. Євгеній рідко з ним зустрічався і відчував до нього ще сильнішу антипатію. Стальський запросив його до себе, щоб той допоміг помиритися з жінкою. Євгеній погодився.
Вони зайшли до будинку, відчинилися двері і Євгеній занімів. В дверях стояла його Регіна…
Розділ 21
Цілу ніч Євгенію снилися страшні незрозумілі сни: він стояв над рікою, по якій пливла велика дараба, там було багато панів і панночок, а на одній лавці сиділа молода пара. У молодому він впізнав себе, а панночку так і не зміг розгледіти. Дараба віддалялась, він хотів наздогнати, але побачив у річці утоплену жінку, яку, здається, впізнав.
Це був пригноблений стан його душі після візиту до Стальського.
Розділ 22
Він почав згадувати деталі вчорашнього вечора.
Євгеній стояв, як остовпілий, коли впізнав у тій нещасній, змученій жінці свій ідеал, своє кохання. За десять років її зовнішність майже не зінилася, лише її спокій надавав їй вираз тупості і байдужості. Але він помітив, що це вже була не та Регіна, це була "якась виблідла, невдатна копія його ідеалу", від неї не було того чарівного блиску, що колись його так притягував. Євгеній зрозумів, що Стальський знову розігрував перед нею комедію і навіть не думав миритися.
Розділ 23
У кімнату зайшла Регіна, вбана на честьдесятирічного ювілею у свою стару весільну сукню, яку вона вважала символом її найбільшого нещастя, тому що цю сукню на неї вдягала її "цьоця", яка закляла в неї всіх демонів. Вона сказала, що знала і любила Євгенія ще до шлюбу. А Стальський і далі вдавав із себе блазня і сказав, що не буде заважати їх коханню. Євгеній вибіг з будинку і пішов додому.
Він був вражений змінами, які відбулися з Регіною і навіть почав критикувати її поведінку, а потім отямився і вже обвинувачував себе у тому, що не захистив її, не вберіг. Раптом він почув, як хтось стукав у двері салону. Це був пан маршалок Брикальський.
Розділ 24
Маршалок повідомив, що до нього прийшли селяни і розповіли, що доктор Рафалович хотів відсудити у нього для селян панський маєток з лісом. І він думає, що це їм наказав до нього прийти Євгеній. Але Рафалович відреагував на це спокійно, адже він до цього не причетний. Розчарований Брикальський попрощався з адвокатом і пішов.
Розділ 25
Він ходив по кімнаті і обдумував слова Брикальського і те, що трапилось. У душі в нього все кипіло, він підійшов до вікна і побачив "чорну даму", яка сиділа на лавці у міському саду. Спочатку він відвернувся, але його серце виривалося з грудей і він побіг надвір.
Розділ 26
Він швидко біг на те місце, боявся, що Регіна знову зникне. Але цього разу вона чекала на нього. Він розповів, як ледве пережив розлуку з нею, як страждав. А вона зізналась, що вийшла заміж за Стальського, тому що її змусила "цьоця", у неї було іншого вибору. Він благав, щоб вона пішла від чоловіка і вони вдвох поїхали жити в інше місто. Він все ще кохав її. Регіна не змогла погодитись, адже вона заміжня, тому не хотіла зраджувати Стальському.
Розділ 27
Доктор Рафалович збирався їхати до отця Зварича, а дорогою назад заїхати в Буркотин. Він попросив Барана замовити фіакр. Відбулася дивна розмова з Бараном, той назвав Євгенія антихристом.
Розділ 28
Того ж дня Баран пішов до Вагмана розповідати про все, що робив Рафалович. Не розповів він лише про свою сповідь у отця місіонаря і він сказав, що Євгеній "антихрист у власній особі, що він незабаром почне збирати народ і печатати всіх своєю печаткою і всі попечатані пропадуть навіки". Від цієї думки Баранові стало страшно і він пішов у шинок, де зустрів Стальського. Той заплатив йому гроші за те, щоб він стежив за Регіною і Рафаловичем.
Розділ 29
Євгеній заїхав в Бабинці на нічліг, де жив отець Зварич, а дорогою обдумував сказане Регіні. Він зрозумів, що то була неправда і він вдячний їй за те, що вона не погодилась. Це була його тимчасова слабкість, якою Регіна не скористалася.
Розділ 30
Він зустрів отця Зварича за селом, коли той повертався з похорону. У селі за один раз вмерли семеро дітей від щеплення від віспи зіпсованою вакциною, я п'ятеро ще страждають. Щеплення робив "фізик" Пшепюрський. Євгеній пообіцяв покарати його.
Розділ 31
Євгеній розмовляв з отцем Зваричем, хоча ві не вмів вести розмови. Ледве закінчивши гімназію, він став парохом у Бабинцях. Він намагався всіляко допомагати селянам і попросив у Вагмана великі гроші, щоб допомогти їм виплатити борги.
Розділ 32
Вранці Євгеній поїхав до Гумниськ, де розглядалася судова справа. По дорозі його бричку зупинили селяни і розпитували у нього чи дійсно буде війна. Виявилось, що ці чутки розпустив адвокат Шнадельський. Він брав у людей гроші за те, що нібито звільнить їх дітей від війскової служби. Євгеній пояснив, що їх обдурили.
Розділ 33
Євгеній приїхав до Гумниська — маленьке, брудне містечко, де знаходився суд. Його клієнт зізнався, що винний у цій справі, але Євген сказав, що зробить все можливе. Суддею був пан Страхоцький, якому ніколи не доручали самостійно вести справу.
Розділ 34
Розглядали справу Лейби Хамайдеса проти Ілька Марусяка, якого захищав Рафалович. Попри всі складнощі, йому вдалося з легкістю виграти процес.
Розділ 35
Того ж дня Євгеній поїхав у Буркотин. Після цього процесу він ще раз переконався в тому, що більшість суддів — некомпетентні хабарники. Вони їхали через ліс. Там побачили селянина, який заблукав і підвезли його до села.
Розділ 36
Євгеній впізнав цього чоловіка. Це його колишній клієнт Демко Горішний. Він повідомив, що селяни знайшли іншого адвоката — Шнадельсього. Євгеній попередив, що він шахрай.
Розділ 37
Вони приїхали в корчму, де Шнадельський зібрав віче і закликав не довіряти священникам, адвокатам, вірити лише йому. Почувши це, Рафалович розповів усім, що Шнадельський не адвокат, що він дурить їх. Зчинилася бійка і Євгеній покинув корчму.
Розділ 38
Євгеній знову поїхав до Гумниськ, щоб подати в суд на лікаря, який вбив селянських дітей зіпсованою вакциною, а також на пана Шнадельського. Але справі не хотіли надавати розголосу. Він писав про це в газети, але все марно. Рафалович вирішив скликати народне віче.
Розділ 39
Щоб виплатити всі свої борги лихварям, маршалок Брикальський задумав об'єднати дві міські каси: кредитове земське товариство і "хлопську касу", гроші якої він хотів привласнити. Проти цього виступив граф Кшивотульський, його підтримала повітова рада. Свою допомогу Брикальському запропонував Шнадельський.
Розділ 40
Свою допомогу Брикальському запропонував Шнадельський. Він хотів виїхати в Америку, тому йому потрібні були гроші, а маршалок запропонував йому місце касира. Справа була надзвичайною вигідною для нього.
Розділ 41
Кшивотульський не підтримав пропозицію Брикальського тому, що він негативно дивився на різні реформи, особливо на скасування панщини. Одного разу він побив селянина. Цей випадок набув великого розголосу і графу загрожувала в'язниця. Коли про це дізнався маршалок, у нього визрів план і він запросив Кшивотульського на іменини своєї дружини.
Розділ 42
Для того, щоб відсвяткувати іменини пан маршалок позичив у одного з Готтесманів гроші. На кошти, які залишились, він хотів викупити кілька векселів, щоб сплати відсотки боргів, але їх перепродали Вагману. Тому він і вигадав реформу повітових кас. Йому потрібен був час і він домовився з Ванманом, щоб той почекав до Великодня і він сплати всі борги.
Розділ 43
На іменини пані маршалкової з'їхалася мало не вся шляхта з повіту. Було запрошено і президента, що не дуже сподобалось графу Кшивотульському, який зрозумів, що потрапив у паску. Коли мова зайшла про реформу Брикальського, граф погодився не перешкоджати цьому. За це президент гарантував йому припинення проти нього справи.
Розділ 44
У місті зустрічали Новий рік. Баран сидів у своїй комірці, грівся і слухав п'яні крики на вулиці. Думка про те, що скоро прийде антихрист не давала йому спокою, він пішов на вулицю і бив у балію, ніби попереджав усіх про це. Його зловили, і в нього знову почався епілептичний напад.
Розділ 45
Було вже пізно, але Стальський запросив до себе Шварца і Шнадельського. Регіна вийшла з кімнати і попросила їх, щоб вони шуміли, а Стальський тільки й цього чекав. Стальський облив її обличчя лікером, і вона зі сльозами на очах побігла в свою кімнату. Раптом вони почули крики і гості пішли.
Розділ 46
Шварц і Шнадельський йшли за чорною купою людей, які ловили Барана. Вони побачили будинок Вагмана і надумали його пограбувати. Для цього їм потрібно було домотися з маршалком Брикальським, щоб уникнути правосуддя.
Розділ 47
Витівка Барана налякала людей і всі бачили в цьому якийсь знак, хоча знали, що він божевільний. Вагмана оштрафували за те, що Баран був його сторожем і прийшов до Рафалавича за порадою. Той сказав, щоб він не платив.
Тоді Вагман запитав, чи Євгеній буде купувати маєток Брикальського. Той відмовився, адже це могло зашкодити його репутації і відвернути від нього селян.
Вагман розповів йому про задуми Брикальського стосовно повітових кас. Доктор Рафалович вирішив негайно цьому перешкодити.
Розділ 48
Євгеній пішов шукати священників Зварича та Семеновича, адже скоро мало відбутися віче. Вони відмовились виступити на ньому, тому що були залежними від церкви. Але Рафаловичу погодилися допомогти селяни на чолі з Демком, які пообіцяли зібрати багато людей.
Розділ 49
Пан староста отримав повідомлення від Рафаловича, у якому йшлося про те, що він скликає віче. Брикальський був проти цього. Старості це теж не сподобалось, він намагався відмовити від цього Рафаловча, але той був налаштований рішуче.
Розділ 50
До Рафаловича прийшов орендатор приміщення для віча і відмовив йому в оренді. Вагмман пообіцяв допомогти і пішов домовлятися з бурмістром. Він переконав його у тому, що віче послабить напруження в повіті.
Розділ 51
Пан староста чекав нового подання від Євгенія про місце проведення віча.