Завантаження
Іван Бунін, Легкий подих (скорочено)
Легке дихання (скорочено)
На кладовищі, над свіжим глиняним насипом стоїть новий хрест, важкий і гладкий. У сірі дні квітня вітер видзвонює порцеляновим вінком біля підніжжя хреста. У нього вправлений великий опуклий порцеляновий медальйон — портрет гімназистки з радісними живими очима. Це Оля Мещерська.
Дівчинкою вона нічим не виділялася серед натовпу коричньових гімназичних сукеньок: гарненька, багата та щаслива дівчинка, кмітлива, пустотлива та безтурботна до Настанов класної дами...
Дивіться також:
- Легкий подих (повний текст) ▲ читається за 12 хвилин
- "Легкий подих" (шкільні твори)