Клаптик маминої шовкової блузки й одна з ніжок стільця зчепились одне з одним, і коли злякана Флоріановою активністю Маргарита смикнулася, почулося тихе й підле "трісь!"
Мамина блузка роздерлась уздовж усієї спини, від коміра до самого низу. Флоріан, не здогадуючись про це, поцілував Маргариту ще раз. При цьому він помацав її за груди. Маргариту це розсердило. Вона, щоправда, дозволила поцілувати себе ще раз, але майже не брала участі у другому поцілунку. Флоріан зажадав третього поцілунку. Маргарита не протестувала і була глибоко розчарована, що й за третім разом її не охопило жодне глибоке чи могутнє почуття. А от Флоріан, здавалося, був цілком задоволений. Посміхаючись від одного червонющого вуха до другого, він спробував розщіпнути мамину блузку. Маргарита почала захищатися. Флоріан сказав: "Тепер ти моя дівчина, і я маю право побачити тебе голою!" Але Маргарита тримала блузку обома руками. Жодна людина не мала права побачити її ковбаску сала!
Згодом хлопець сказав Маргариті, щоб у школі про це нікому не казала. На прощання Флоріан поцілував Маргариту ще раз.
Вдома мама і Меді спали. Тата не було, а Гансик попросив сестру зіграти в карти. Вони просиділи до 12 ночі, поки не прийшов п'яний тато. Він не хотів йти спати до мами, тому ліг на диван.
Наступного дня у школі Маргарита була невиспана і весь час боролася з позіхами. Флоріан навіть не дивився у її бік.
Дорогою додому Сабіна спитала Маргариту, чи це правда, що вона цілувалася з Флоріаном, і він мацав її за груди. Маргарита зблідла. На очі їй навернулися сльози. "Та нема чого плакати", – спробувала заспокоїти її Сабіна. Але Маргарита не могла стримати сліз. Дівчина побігла додому. Вдома Маргарита усе розповіла мамі. Мама була обурена. Подерта блузка її не хвилювала. Але сказала дочці подумати, чи дійсно їй подобається Флоріан.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 5, ЯКИЙ ЧИТАЧ, ЯКЩО ЙОГО ЦІКАВЛЯТЬ САМІ ЛИШЕ НАПРУЖЕНІ КУЛЬМІНАЦІЇ, СПОКІЙНО МОЖЕ ПРОПУСТИТИ, ОСКІЛЬКИ ТУТ ЗМАЛЬОВАНО ТІЛЬКИ ПОСЛІДОВНИЙ РОЗВИТОК ПОДІЙ І ЗАГРОЗЛИВЕ ЗАГОСТРЕННЯ СИТУАЦІЇ
Маргарита і справді "заглибилась у себе" й почала обмірковувати своє ставлення до Флоріана Кальба, намагаючись зрозуміти, чи йдеться тут про "справжню" любов, чи про "помилкову". Вона вже майже дійшла висновку, що в її почуття закралася прикра помилка, аж тут раптом задзвонив телефон. То був Флоріан. Маргарита не встигла набрати повітря, щоби висловити всю свою зневагу, як Флоріан уже повідомляв, що стоїть у телефонній будці перед Маргаритиним будинком, що в нього немає вже монет, і тому він не може довше говорити і чекає, щоби Маргарита негайно спустилася до нього.
Флоріан Кальб дійсно чекав внизу. Гансик не хотів вірити, що до сестри прийшов хлопець. Маргарита і Ганс навіть заклалися на десятку, що дівчина підійде до хлопця, вони говоритимуть і торкнуться одне одного.
Маргарита побігла до Флоріана, щоб сказати: "Я вийшла, щоби сказати тобі, що більше нічого не хочу про тебе чути. Бо ти підла свиня!". Флоріан зустрів її і поклав їй руки на плечі. Маргарита подумала: "Ну, Гансикові, певно, цього буде досить! Він уже може йти класти на стіл свою десятку!" А сама лише вимовила: "Ти підла свиня!" Флоріан нічого не розумів. Маргарита мало не плакала. Вона розвернулась і попрямувала до воріт, але Флоріан побіг за нею і схопив її за руку. Він вимагав пояснень. Маргарита спробувала вирватися від Флоріана, та він міцно тримав її. Дівчина шарпнулась і раптом вислизнула з плаща. Флоріан ухопив порожній рукав. Маргарита була в розпачі. До того ж, на ній була тільки тоненька футболка, яка майже не гріла і крізь яку було чітко видно її опуклі груди й ковбаску сала на животі. Взамін на плащ вона розповіла про те, що вся школа знає про їхні поцілунки. Флоріан виправдовувався, казав, що розповів лише, що Маргарита була в нього, бо усі питали, звідки він взяв завдання з математики. Хлопець потягнув Маргариту до парку. Глибоко в душі вона все-таки зовсім трішечки сподівалася на те, що насправді "все було зовсім інакше". Маргарита вважала, що Флоріанові треба дати шанс, аби потім не довелося картати себе.
У маленькому парку не було ні душі. Погода для прогулянок була і справді не найкраща. Сіре небо, холодний вітер. Починав накрапати дощ. Вони сіли на лавочку. Флоріан сказав, що розповів лише Александерові Гюберлю, а більше нікому. Маргарита не вірила. Флоріан поклявся: "Батько, мати, дитина, кров і смертна година". Це була, мабуть, найбільша і найсвященніша клятва, яку можна було почути в Маргаритиних колах. Маргарита зітхнула. Дуже тихо і дуже сумно, бо вся ця розмова з Флоріаном була надто складна. Оскільки Маргарита не могла розповідати про свої справжні почуття і наводити справжні аргументи, вона обмежилася тільки тим, що дорікнула Флоріанові за балакучість: "Ти ж сказав, що все має бути в секреті! А сам таляпаєш язиком!" Ще добрі пів години вони розмовляли. Почалася злива. Маргарита скинула плащ і натягнула його на голову, як намет. Флоріан попросився до неї. Маргарита підняла свій "дашок" і впустила під нього Флоріана. Хлопець міцно притулився до Маргарити, і вона помітила, що їй це приємно. У плащі-наметі Маргарита почувала себе дедалі ліпше. Тут було тепло і темно. Флоріан загорнувся у плащ і обняв Маргариту. "Тобі не холодно?" – запитав Флоріан. Він спробував притиснути Маргариту до себе ще трішечки міцніше, а оскільки робив це обіруч, то кінчики плаща, які він тримав однією рукою, вислизнули з його пальців, плащ зісковзнув, і голова Флоріана опинилася під зливою. Він сказав, що йому так добре. Маргариті теж захотілося. Так вони і просиділи на лавочці, міцно притулившись одне до одного, аж поки не скінчився дощ. Футболка прилипла до Маргарити, тому було видно пипки грудей і ковбаску сала. Маргарита хотіла вдягти плащ, який відібрав Флоріан. Він уважно приглядався до Маргарити, причому в такий спосіб, який у романах із життя аристократів часто окреслювали словами: "він роздягав її поглядом". Маргарита вдягнула плащ і знову стала почуватися набагато впевненіше.
Хлопець побіг додому, бо до нього мав прийти репетитор з англійської. Маргарита подивилася йому вслід. Вона не розуміла: брехун він чи все-таки ні? Вона йому таки подобається чи не подобається?
Вдома мама відправила Маргариту у гарячу ванну і сказала, що Гансик залишив для неї якісь гроші. Поки Маргарита грілася у ванні, мама розповіла, що скинула 7 кілограмів, а в радника було якось незвично: він за все дякує, в нього і немає ніякого бруду, а його собака дуже повільна. Раптом прибігла Меді і показала, що її скарбничку пограбував Гансик. Маргарита призналася про парі з братом, а мама сказала, що він зробив нечесно і мусить віддати ту десятку.
Маргарита розказала мамі про Флоріанові відмовки та побрехеньки, переповіла дослівно все. От тільки про те, як гарно їй було під дашком плаща-намету, вона не згадала. Мама сказала, що на її думку, Кальб веде нечесну гру: йому хочеться цілуватися, тулитися, мацатись, але Маргарита для нього недостатньо вродлива, щоби визнати перед іншими, що вона його дівчина. Маргариті подобалося, що мама переживає через неї і любить її.
Дівчина хотіла зачесати волосся і не змогла знайти бальзам. Меді не могла побігти купити його, бо дивилася улюблений серіал, а коли мама почала збиратися в магазин, прийшов тато, тому мама відправила по бальзам його. Тато розсердився, але пішов. А коли повернувся, то побачив радникові під штанці, які мама принесла, щоб випрати. Тато кричав і лютував. А потім сказав, що коли мама заробляє гроші, то хай віддає до спільного сімейного бюджету. Мама сказала, що збирає гроші, бо їй самій знадобиться помічниця, адже наступної осені вона йде вчитися, бо хоче стати соціальною працівницею. Меді уже знала про це і сказала, що буде гарно, бо мама буде працювати разом із Марі-Луїзою, а її із Сепі і Пепі буде на цей час брати до себе Веті! Татове обличчя почервоніло від гніву. "Як це приємно, – закричав він, – дізнаватися від шестирічної доньки про плани своєї дружини!"
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 6, У ЯКОМУ МАРГАРИТА НЕ ЛИШЕ БАЧИТЬ ПОГАНІ СНИ, АЛЕ І ЗАГАЛОМ ПОЧУВАЄ СЕБЕ ДОСИТЬ ПАСКУДНО, ЩО СУТТЄВО ВПЛИВАЄ НА ЇЇ РОЗПОРЯДОК ДНЯ
Тієї ночі Маргарита страшенно погано спала. Їй снилася якась чортівня. Зранку Маргарита, бліда, запухла, з колами під очима, ледве виповзла з дитячої. У коридорі вона наштовхнулася на тата, котрий саме прямував у туалет. Добре, що він вчасно схопив її за плечі, бо інакше вона би неодмінно зашпорталася. Поглянувши на Маргариту, тато скрикнув, що з дитиною щось негаразд. Мама подумала, що вчора дочка застудилася і вклала її у ліжко. Тато сказав мамі, що треба бути з дитиною, а не йти до радника. Мама зневажливо подивилася на тата: "Раніше ти ж навіть не хотів знати, на що хворіє твоє потомство – на кір чи на вітрянку!"
Маргарита сказала, що не знає, як насправді себе почуває, що вона жахливо погано спала і бачила страшні сни. Їй просто хотілося спати.
Меді і Гансик пішли до школи, тато – на роботу. Згодом Маргарита сказала мамі, щоб ішла до радника, бо вона не хвора. Мама не хотіла йти, але дочка переконала її.
Коли мама пішла, Маргарита взялася читати свої романи. Вдома вже не було непрочитаних аристократичних романів, тому дівчина вирішила піти в пункт книжкового обміну і принести собі нове шляхетне читво. Прийшовши, вона побачила, що там працюють лише після обіду. Маргарита купила зелене яблуко і почвалала в парк. Коли вона присіла на лавочку, до неї підсів хтось із ніг до голови вбраний у чорну шкіру. Це був той тип із метеликом на щоці. На Ґабріелиному дні народження він мав зовсім іншу зачіску. Тепер його голова була гладесенько поголена. Тільки на маківці стирчав чорний жмуток волосся. Як розтріпаний пензлик, кінчик якого вмочили в руду фарбу. "Здоров, Маргаритко, моя квітко", – привітався тип із метеликом, і Маргарита задумалася, як його звали. Олаф, вирішила вона, здається, саме так його всі називали на Ґабріелиній вечірці.