Дарма, що вчителька огрядна і їй 53 роки, а учнів не 7, а 27.
Директор сказав, що треба дати міс Гармидер день-два, щоби освоїтися. Адже їй дістався 5 клас, а з ними важко дати собі раду. "Думаю, нам варто дозволити дітям бути піратами", — додав директор. Місіс Вухокрут не вірила своїм вухам: містер Притул наважився їй заперечити. А він же ні разу не заперечував їй за всі п'ять років свого директорування. Директор сказав, що цілком упевнений, що міс Гармидер усе триматиме під контролем. "На вашу відповідальність", — відрізала завуч і гордо вийшла з кабінету, гримнувши дверима.
Місіс Вухокрут аж ніяк не збиралася змінювати свої плани через якусь там підмінну вчительку. О ні, цю жінку очікувала дуже неприємна несподіванка.
До обіду п'ятикласники вже збагатилися знаннями про піратів і почали придумувати, якими саме піратами вони хочуть бути. Вейн настільки перейнявся ідеєю носити пов'язку на оці, що вирішив надягнути дві. Мішель хотіла бути піратом із тваринкою. А міс Гармидер планувала бути капітаном Чорна Борода. Вона запропонувала перетворити клас на піратський галеон.
Міс Гармидер бачила перед собою щасливі та зацікавлені дитячі личка. "Це буде чудовий тиждень", — подумала вона. Вона намагалася не думати про те, що п'ятикласники скоро перейдуть у шостий клас. Шостий клас був останнім, найстаршим класом, до того ж, він був класом місіс Вухокрут. Нікому не дозволялося вчити шестикласників, крім самої місіс Вухокрут. Можливо, причина була в тому, що місіс Вухокрут не любила маленьких дітей, яким треба було зав'язувати шнурівки і витирати носа, дітей, які не вміли тримати ножиці та яких могло знудити в пісочниці. Інша причина зводилася до того, що найменші діти найменше знали, тож їх доводилося всьому вчити.
Шестикласники не очікували Книжкового тижня з нетерпінням. Вони прекрасно знали, чого їм сподіватися, і коли місіс Вухокрут сказала їм, що вони будуть римськими богами і богинями, діти просто похмуро перезирнулися. Ну, а місіс Вухокрут думала, як же перехитрити цю нестерпну міс Гармидер? Якщо п'ятикласники прийдуть перевдягнені піратами, то вся слава дістанеться їм. Вона давала іншим класам примітивні, тупі теми якраз задля того, щоби на їхньому тлі шостий клас виглядав якнайкраще. Якби ж то вона сама додумалася дозволити шестикласникам бути піратами!
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
4. "Віддавайте нам ваші скарби!"
Наступного дня міс Гармидер вискочила з машини, розгубивши половину своїх сумок, і кинулася через майданчик до дверей школи.
Двері класу різко відчинилися, і всередину влетіла міс Гармидер, розсипавши вміст своїх сумок по всій підлозі та збивши по дорозі до свого столу шість вазонів, які стояли на підставці. Вчителька вибачилася за запізнення: її хом'ячка затягло в пилосос.
Джеймс і Мішель сперечалися, бо дівчинка обіцяла дістати для піратів справжню мавпочку. Гармидер попросила дівчинку все-таки дістати мавпочку.
Сьогоднішній день Гармидер присвятила вживанню в образ піратів, щоби належно приготуватися до завтрашнього маскараду. Вчителька розповіла, що пірати викрадали людей, висаджували їх на безлюдному острові і вимагали за них викуп. Вони захоплювали кораблі, забирали собі все золото і коштовності, які були на них, а тоді пливли до таємничих островів – і закопували там свої багатства, здобуті злочинним шляхом.
Гармидер сказала, що в машині має речі, які для цього потрібні. Вона розповіла, що збирається послати кількох дітей у набіг на інші класи, сказати, що вони пірати, і вимагати скарбів. Вчителька була впевнена, що інші вчителі приєднаються до забави. Врешті-решт, це ж частина Книжкового тижня. А потім скарби діти мають закопати в потаємному місці.
Клас поділиться на дві команди. Одна команда закопає скарби, а тоді намалює таємну карту, на якій буде показано, де закопані скарби. Тоді друга команда спробує їх знайти. П'ятикласники дивилися на міс Гармидер такими очима, ніби вона була ангелом і творила чудеса.
Більшість дітей решту часу до обіду займалися тим, що міряли лінійками, вирізали ножицями з паперу, клеїли, фарбували і прибивали. Але найбільше задоволення мала набігова команда. Гармидер вибрала трьох дітей, які не надто захоплювалися піратами. Раян, Клайд і Лінда вирішили спершу вирушити за найлегшою здобиччю і, не зволікаючи, подалися просто до класу місіс Пател із чотири— і п'ятирічними дітьми. Пірати довго радилися, чи стукати, поки вчителька сама не відчинила. Раян, Клайд і Лінда хвилювалися, але у них усе вийшло. Діти навіть зробили набіг на самого директора. Містер Притул саме призволявся канапкою з сиром і помідорами. Тому він не міг говорити, бо якби він заговорив, великий шматок сиру випав би йому з рота. Містер Притул виглядав досить наляканим (йому пригрозили відрізати вуха) і, швидко пробігшись очима по своєму кабінету, передав їм маленький срібний кубок, який шкільна футбольна команда здобула цієї весни.
Пірати з 5 класу зробили ще один набіг, цього разу на міс Гудлі, яка негайно запропонувала віддати їм весь її клас, тому що, як пояснила вона піратам, всі її діти – це її "маленькі скарби". Клайд не знайшов, що на це відповісти, але Раян пригрозив, що зв'яже її і змусить іти по дошці, якщо вона не віддасть їм справжній скарб. Міс Гудлі швиденько віддала їм коробку гігантських перлин, закамуфльованих під мармурові кульки, й обоє хлопчиків з тріумфом повернулися до класу. Все йшло чудово, хоч Лінда час від часу бігала через свій страх у туалет.
Згодом 5 клас сів довкола, щоби порозглядати скарби, перш ніж закопати їх.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
5. Хитра Трейсі
Міс Гармидер подумала, що було б добре заховати скарб одразу після обіду. Загін ховачів очолила Саманта Боггіс. Пригрозивши іншому загону, що кожен, хто спробує шпигувати за ними, буде негайно вбитий, вона повела своїх піратів закопувати скарб. Вони визирнули у вестибуль, але там була місіс Вухокрут, яка вела у шестикласників урок фізкультури.
Саманта вирішила сховати скарб у 6 класі, адже ніхто нізащо не наважиться видобути його, поки Вухокрут в класі. А тим часом, поки завучка на фізкультурі, Самантин погляд упав на велику шафу в кутку. Всередині були баночки з фарбою, папір, олівці, лінійки, книжки, ножиці і таке інше. Вона потяглася навшпиньки і, всміхаючись від вуха до вуха, всунула скриньку на найвищу поличку. Майк попередив, що йде Вухокрутка (так називали завучку), і діти втекли. Сховавшись у гардеробі, Саманта зі своїми піратами спостерігала, як шестикласники ховалися за дверима свого класу. А потім пішла малювати карту.
Команду шукачів скарбів очолювали Даррен і Трейсі. Вони вирушили на пошуки на великій швидкості та з великими сподіваннями.
Том Наннері, який малював карту, постарався, щоби вона виглядала якомога правдоподібнішою. Над класом місіс Пател було написано: "Земля ліліпутів", а кабінет містера Притула називався "Печера Великого Вождя". Напис над шостим класом попереджав: "Обережно, дракон", а жирний чорний хрестик давав знати, що скарб закопаний у кутку цієї печери.
Шукачі скарбів не надто добре вміли читати карти, тож їм зайняло трохи часу, доки вони розібралися в Томових підказках і збагнули, що до чого. Трейсі не розуміла, де шукати. Але Гері здогадався, що "Дракон" — Вухокрутка. Тепер Трейсі зрозуміла, що скарб у 6 класі. Діти не могли приховати свого розчарування. Тоні заглянув у 6 клас через віконечко у дверях, але його раптом помітила завучка. Двері різко відчинилися, і місіс Вухокрут пронизала Тоні своїм паралізуючим поглядом. Бідолашний Тоні потупив очі та з усіх сил старався придумати якусь хорошу відмовку, але з цього нічого не вийшло. Завуч схопила Тоні за плече залізною хваткою: "Будеш стояти в моєму класі під стіною, поки не придумаєш розумну відповідь. Вперед!". Тоні зник за дверима, і вони зачинилися за ним.
Тепер Трейсі думала, як виманити Вухокрутку з класу, щоби забрати скарб. Гері придумав сказати їй, що її хоче бачити містер Притул, чи щось таке. Шукачі скарбів подивилися на Гері. Це була вже третя гарна ідея, висловлена ним за два дні. Трейсі глибоко вдихнула повітря і пішла до драконової нори. Вона через силу ковтнула слину і постукала. Двері відчинилися, і серце Трейсі зупинилося в грудях. "Місіс Вухокрут, містер Притул просив передати, що вам телефонують у важливій справі", — сказала дівчинка. Місіс Вухокрут гордо покрокувала коридором. Як тільки завуч зникла за рогом, шукачі скарбів вискочили з гардеробу і ввірвалися в кабінет.
Уже в дверях до них раптом дійшло, що вони не врахували одну маленьку проблему: вони позбулися місіс Вухокрут, але не позбулися її класу. Шестикласники погрозливо дивилися на них, а Джон вимогливо промовив: "Що вам тут треба?". Трейсі сказала, що Гармидер попросила взяти з шафи зелену фарбу. У шафі Трейсі побачила скриньку зі скарбами на верхній полиці і змовницьки підморгнула своїм.
Джон кинувся до шафи, а за ним половина його однокласників. Зграйка шукачів скарбів відчайдушно намагалася втекти. Трейсі вчепилася за верхню полицю, але Джон тягнув її за ноги все сильніше, так що вся шафа почала нахилятися. Папір, олівці та баночки з фарбою позлітали з поличок і каскадом посипалися на підлогу. Трейсі заверещала і відпустила шафу, яка одразу зайняла своє нормальне положення. Але шкоду вже було зроблено. Баночки з фарбою, впавши на підлогу, повідкривалися, і суха фарба хмарками здійнялася в повітря. Аркуші паперу порозліталися по всьому класу. Трейсі та її загін з боєм пробивалися до виходу, але чим більше вони пробивалися, тим більше на них насідали шестикласники, і тим більше речей розліталося по кімнаті. У повітря здійнялася різнокольорова хмара фарби.
І тут у клас повернулася місіс Вухокрут.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
6. Помста місіс Вухокрут
Свисток місіс Вухокрут перекрив вереск зарізнобарвлених дітей. Купа мала раптом перестала смикатися та звиватися і завмерла, в класі запала мертва тиша.