Вони не напали на людей, але обступили їх навкруг, виляючи хвостами. Лащились, як до своїх хазяїв.
Тоді вони почули спів Кіркеї. Вона робила за верстаком "тонкорунне ткання, яке від богинь лиш виходить безсмертних". Мореплавець Політ став до супутників промовляти: "Чуєте, друзі, як в домі отут, за верстатом великим ходячи, жінка якась чи богиня співає чудово — так, аж лунає навколо? Тож голос їй швидко подаймо!" І вони необачно ввійшли до Кіркеї в будинок. Лише Еврілох. відчувши лукавство, залишився. Кіркея ж пригостила гостей обідом, додавши зілля, щоб вони зовсім вітчизну забули. А тоді загнала їх у свинарню і там зачинила. Там їх голови й постаті вкрились щетиною, і вони почали рохкать по-свинячому, але розум залишився. Кіркея сипнула в закут жолудів, каштанів, і мореплавці, у багнюці валяючись, повинні були їсти зі свиньми.
Еврілох побіг на корабель подати сумну звістку. Одіссей швидко зібрався і звелів Еврілоху провести його до будинку Кіркеї, але той не хотів сам іти й не пускав свого ватажка. Одіссей пішов сам. По дорозі він зустрів Гермеса, який дав йому чарівне зілля, що захистить його. Коли ж Кіркея замахнеться на мореплавця жезлом, треба одразу ж кидатися з мечем на неї, немов хочеш убити. "З ляку вона тебе зразу ж на ложе до себе запросить, ти ж і не думай ложа богині зрікатись, звільнила б тільки супутників вам і тебе щоб гостинно приймала. Лиш зажадай, щоб велику дала тобі клятву блаженних, що відтепер вона іншого лиха тобі не замислить, сил не позбавить тебе, як роздягнений будеш лежати".
Так і сталось, як казав Гермес. Зілля Кіркеї не подіяло на Одіссея, і вони домовилися, що богиня не завдасть мореплавцю шкоди. Вона, посадивши його в купіль, "омила з тіла утому тяжку", одягла його в хітон, пригостила обідом, але Одіссей був дуже зажурений. Коли Кіркея спитала, чому він такий засмучений, той сказав, що хотів би побачити своїх друзів на волі. Кіркея зробила супутників Одіссея знов людьми, вони одразу впізнали ватажка, лемент їх розчулив навіть Кіркею.
Одіссей же повернувся на корабель, і було всім радісно, їх Кіркея повинна була пригостити обідом, тільки Еврілох усіх намагався затримати, говорив, що нерозсудливість Одіссея всіх занапастить. Навіть хотів відрубати йому голову, але ватажок налякав його погрозами, і він теж пішов разом з усіма.
Кіркея лагідно їх зустріла, й вони перебували у неї тиждень, місяць, рік...
І тоді супутники нагадали Одіссею, що вже треба згадати про вітчизну, він просив Кіркею дотриматися того, що обіцяла, і вона відпустила їх додому.