Циган. Сашко Непорожній, оптиміст, який мав бурхливий темперамент заводіяки і отамана. Батьки вимагали від нього бути хазяйновитим, але у хлопця це не виходило. Батько, дід і прадід його по-вуличному теж були Циганами, бо були чорняві й темношкірі, але з циганським родом нічого спільного вони не мали. Циган був лідером, він знаходив заняття для друзів.
Марусик. Сашко Байда, русявий веснянкуватий хлопчик років дванадцяти, який мав дещо хворобливу фантазію і вірив у все містичне. Марусик в усьому підтримував Цигана, був його правою рукою, мріяв стати кінозіркою.
Журавель. Сашко Сирокваша, довготелесий білявий хлопчина, який отримав прізвисько через свій зріст (схожість з колодязним журавлем, на дві голови вищий за своїх друзів, хоч усі троє вчилися в одному класі). Журавель любив поспати і поїсти, добре пам'ятав свої сни і любив розповідати про них. Жив з матір'ю і бабусею, бо тато покинув їх. Сашко любив ходити до школи, був добрий, поступливий, м'який вдачею, страшенно не любив сварок і суперечок, не ображався, коли хлопці кепкували з нього.
Бровко. Здоровенний рудий собака Сашка Цигана.
Незнайомець. Чоловік, якого друзі зустріли на березі лісового озера. Незнайомець назвався чаклуном і дав хлопцям жаб'ячу лапку – чарівний талісман, який, за його словами, виконував бажання.
Циганові батьки. Павло Максимович і Ганна Трохимівна. Вони були хазяйновиті й працьовиті люди.
Марусикові батьки. Семен Семенович Байда і Марія Омелянівна. Господарство в них велося не так бездоганно, як у Непорожніх.
Журавлева мама. Катерина Іванівна Сирокваша.
Кузьма. Поштар, який розповів, що у газеті є поправка в лотерейній таблиці, тож хлопці нічого не виграли.