Оксана Іваненко — Друкар книжок небачених (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Історична повість.

Видано. 1947 р.

Автор. Оксана Іваненко (1906 – 1997) – українська дитяча письменниця та перекладачка.

Тема. Зображення діяльності першодрукаря Івана Федорова, початок книгодрукування в Україні.

Ідея. Не потрібно зважати на перешкоди, що трапляються на шляху до покликання і великої справи, яка несе користь іншим.

Проблеми. Вибір людини; покликання людини; самопожертва в ім'я великої справи; роль непересічної талановитої особистості в житті народу; мрії і їх втілення; віра і відступництво; батьки і діти; друзі; зрада.

Композиція і сюжет твору

Повість О. Іваненко складається з десяти розділів: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики", "Борець і сіяч", "У старовинному місті Львів", "Найперший буквар", "Острозька академія", "Чаю воскресіння з мертвих". Письменниця вдало здійснила художню трансформацію великого за обсягом матеріалу про Івана Федорова в порівняно невеликому за обсягом новелістичному життєписі. Оповідь лаконічна, емоційна, нерідко пересипана зрозумілими для дітей афоризмами, образними деталями. Авторка психологізує думки друкаря, простежує зміну зовнішнього вигляду героя і рух його внутрішнього стану.                         

Головний герой твору – Іван Федоров (Федорович), один із перших українських друкарів. Це історична постать, про яку відомо не зовсім усе. Дослідники вважають, що він отримав ґрунтовну освіту та ступінь бакалавра у Кракові в Ягеллонському університеті (1532). Імовірно, що в краківських друкарнях здобув фах друкаря. Повість починається з подій у Москві, де Іван Федоров засновує з наказу царя книгодрукування. Потреба московитів у друкованому слові виникла із загарбанням Іваном ІV Грозним Казанського (1552) та Астраханського (1556) ханств і політикою асиміляції (через християнізацію) підкорених народів. У Москві разом з Петром Мстиславцем Іван Федоров видав "Апостол" та інші книги. Невдовзі погане ставлення бояр, церковників та царя змусило друкаря з сином Івашком і Петром Мстиславцем виїхати до князівства Литовського.

Федорович та Мстиславець зупинилися на межі українських, білоруських і польських земель у Заблудові (нині в Підляському воєводстві Польщі) у володіннях гетьмана Великого князівства Литовського Григорія Ходкевича, який забезпечив їм необхідні умови для продовження друкарської праці. Іван Федором надрукував там "Учительне Євангеліє", а Мстиславець зрадив і покинув його.

Коли Ходкевич вирішив закрити друкарню та обдарувати Федоровича маєтком, той відмовився, бо хотів і далі продовжувати свою діяльність. Так друкар опинився у Львові. Для налагодження друкарської справи потрібні були немалі кошти і їх вдалося швидко зібрати, лише не з щедрості багатих руських та грецьких купців східного обряду, а пожертвами звичайних українських мешканців міста. Саме завдяки високоосвіченому українському середовищу Львова, яке розуміло вагу друкованого слова та високо його цінувало, Федорович став друкарем європейського рівня. У Львові 1574 року побачив світ знаменитий "Апостол". У порівнянні з московським виданням львівське містило орнаментований герб Львова, герб друкаря Федоровича та додаткові гравюри, велику післямову, а в церковнослов'янському тексті вже відчутний вплив української мови. Другою львівською книгою, виданою того ж року, став "Буквар" – перший друкований підручник для навчання дітей грамоти.

Згодом на запрошення князя Костянтина Василя Острозького Іван Федорович переїхав на Волинь і розпочав працю в Острозькій друкарні. Там разом з сином він надрукував головну роботу свого життя – перше повне видання слов'янської Біблії, відомої як Острозька Біблія. На старість Іван Федорович повернувся у Львів. Там друкар захворів і помер на руках сина Івана Друкаревича.

Експозиція. Диякон Іван втратив дружину і лишився самотнім з малим сином. Іван спілкується з Максимом Греком, славетним ученим, і розуміє, що хоче друкувати книги. Цар Іван хоче знайти майстрів, які друкували б книги, але вирішує обійтися в цій справі без іноземців. Цареві порадили звернутися до Івана Федорова, колишнього диякона, який цікавився книгодрукуванням.

Зав'язка. Іван Федоров будує "Печатний дім", йому допомагає Петро Мстиславець.

Розвиток дії. Навесні 1564 року в "Печатному домі" з'являється перша книга – "Апостол". Бояри та вищі церковники невдоволені діяльністю Івана Федорова, тож він покидає Москву. Друкаря приймає в себе гетьман Ходкевич. 1569 Іван Федоров видає у Литві "Учительне євангеліє". Коли Ходкевичу книгодрукування стало непотрібним, Іван Федоров їде у Львів. Там він видає 1574 року "Апостол" і "Буквар". Через скрутне становище друкар опиняється в Острозі, де засновує друкарню і видає Біблію. Старий Іван Федоров повертається у Львів до сина, де викупляє друкарню, яку колись заставив купцям. Помічник хоче покинути його, але розкаюється.

Кульмінація. Роки, повні тривог, поневірянь, горіння і невтомної праці, далися взнаки. Іван Федорович захворів і помер.

Розв'язка. Його поховали у Львові. Син Іван і Гринь поклали плиту на могилі і вирізьбили на ній слова: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…".