Ольга Кобилянська — Людина (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Повість.

Час створення. 1891 рік.

Автор. Ольга Кобилянська (1863-1942) – українська письменниця.

Тема. Зображення долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища.

Ідея. Необхідність боротьби жіноцтва за свої права на освіту, працю, рівноправність із чоловіками; жінка повинна відчути себе справді людиною і знайти своє місце в житті.

Проблеми. Емансипація; фемінізм; внутрішній світ жінки; становище людини в суспільстві; духовні хвороби сучасності; суспільна мораль; батьки і діти; кохання і ненависть.

Композиція і сюжет твору

Над повістю "Людина" (перша назва "Вона вийшла заміж") Кобилянська працювала кілька років. Як повість "Людина" твір було надруковано в ж. "Зоря" (1894) з посвятою Н. Кобринській. Повість складається з двох частин, кожна з яких має епіграф. 

Події відбуваються в родині цісарсько-королівського лісового радника, який має чотири дочки і сина. Одна з доньок – Олена, читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про "соціалізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке…", відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою.

Олена Ляуфлер – жінка-інтелігентка, натура цільна, яка не йде протореною стежкою своїх батьків, а ерудицією і світоглядом піднімається вище жінок свого середовища. Письменниця з любов'ю ставиться до своєї героїні, наділивши її прекрасною зовнішністю, критичним розумом, тонкою душевною організацією, здатністю не тільки відчувати, а й творити гармонію краси.

Бажання Олени, здається, невибагливі і цілком природні. Та в тому-то й річ, що навіть вони нездійсненні в тодішньому суспільстві, де жадоба до знань і високі пориви душі вважаються божевіллям, нісенітницями, а людина трактується з позицій біологічного раціоналізму.

Всупереч економічним і соціальним перешкодам Олена обирає свій тернистий шлях. Вона не самотня – з нею любов Лієвича, її нареченого, гармонія поглядів на життя, взаєморозуміння душ. Та зі смертю нареченого пропала єдина підпора. Щоправда, залишилася ще вчителька музики, старша улюблена товаришка.

Вона відмовила К., вистояла, мужньо ставши на поєдинок з оточенням. Доля посилала їй тяжкі випробування. Її брат – надія всієї родини, ледве закінчивши матуру, виїхав на рік на військову службу, звідки дедалі частіше приходили додому векселі на оплату боргів, зрештою, застрелився через неподілене кохання. А батько тим часом розпиячився ще більше, втратив посаду і всі родинні турботи переклав на тендітні плечі Олени.

Родина змушена була перебратися у глухе село. Господарська праця, повна безвихідь, духовна пустота потрохи вбивають в Олени почуття до себе як людини. Тому, коли родина опинилася в катастрофічному стані, вона рятує її своїм одруженням з нелюбим Фельсом. Олена тяжко страждає, усвідомлюючи всю гидоту того шлюбу-купівлі. Проте її добре серце здатне на самопожертву заради порятунку родини. Вона виходить заміж. У день весільний, фатальний день її морального краху, йде, може остання, боротьба почуттів. "Всі нерви напружені. Якесь незнане доти упряме, дике чувство обгорнуло її одне лише чувство. Вона ненавидить. Ненавидить з цілої глибини своєї душі! Вбивала б, проклинала б, затоптувала б, як ту гадюку. Чи його? Адже вона винувата! Сама, саміська вона ... І чим вона оправдається? Шо вона людина?"

Експозиція. Знайомство з родиною пана Епамінондаса Ляуфлера, лісового радника. Чоловік був жонатий і мав чотири доньки й одного сина, якого дуже любив. Пані радникова теж мала неабиякі надії на сина, хоч Герман-Євген-Сидор не хотів вчитися. Батьки переживали за двох середульших дочок, Олену й Ірину, які обстоювали права жінок, говорили про рівноправність між мужчиною і жінкою. Особливо цими питаннями цікавилася Олена, і її підтримував студент-медик Стефан Лієвич, який приїхав на канікули з-за кордону.

Зав'язка. Стефан і Олена признаються одне одному в почуттях, але хлопець мусить від'їжджати за кордон на два роки. Їхні заручини – таємниця, але Стефан боїться, що батьки примусять Олену вийти заміж за іншого.

Розвиток дії. Лієвич помер від тифу, а батьки хочуть, щоб Олена погодилася на шлюб з молодим і багатим К. Дівчина відмовляється, хоч становище родини дуже важке: її брат покінчив з життям самогубством, батько п'є і його звільнили з роботи. Родина перебирається жити у село, землі якого належали чоловіку найстаршої дочки Ляуфлерів. Там батьки, Олена, Ірина і Геня (наймолодша дочка) живуть уже п'ять років. В Олену закохався заможний лісничий Фельс, та дівчина нічого до нього не відчуває. Коли ж Олена дізнається, що чоловік старшої сестри продає землю іншій людині, і її родина більше не може тут жити, вона розуміє складне фінансове становище родини і зважується прийняти почуття Фельса.

Кульмінація. На Великдень Фельс освідчується Олені, вона пересилює себе і дає згоду.

Розв'язка. У день весілля Олена рве листи Лієвича і ридає. Приходить Фельс і гадає, що вона плаче "як усі дівчата перед шлюбом".