Тарас Шевченко — Назар Стодоля (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Історично-побутова драма.

Час створення. 1843 рік.

Автор. Тарас Шевченко (1814-1861) – український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч.

Тема. Відображення життя різних соціальних верств козацтва, сільської громади в Україні XVII ст.

Ідея. Піднесення сили вільної козацької думки й палкого людського почуття кохання, пристрасних поривань до волі та щастя; висміювання козацької старшини, яка прагне чинів і слави ціною щастя рідних дітей.

Конфлікт. Соціальний, який розгортається в побутовому плані на правдиво відтвореному тлі історичного минулого України після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

Композиція і сюжет твору

Змальовані події відбуваються у XVII столітті. Дія відбувається в ніч проти Різдва в козацькій слободі. Художній простір насичений фольклорно-побутовими картинами сватання, колядування, вечорниць. На першому плані п'єси – соціально-побутовий конфлікт, який сприяв відображенню соціальних суперечностей у козацькому середовищі.

Сюжет п'єси простий, концентричний, створює напружену дію. Побутові сцени зображаються на тлі історії, що й визначило жанр драми, хоча у творі й не відображено реальні історичні події та історичні особи. Хома Кичатий – сотник, який вирішив збагатитися за рахунок того, що він силоміць видасть свою дочку заміж за старого полковника Молочая. Жених присилає сватів, але цьому перешкоджає Назар, якого любить Галя. Сотник категорично забороняє дочці зустрічатися із Стодолею. Назар у розпачі. Гнат, побратим Назара, вирішує допомогти горю. Друзі умовляють Стеху, ключницю Кичатого, за винагороду допомогти викрасти Галю з батьківського будинку. Кохані знову разом, вони чекають коней, щоб виїхати на постійне помешкання у Січ. Незабаром з'являється Кичатий, якому Стеха (що виявила вигідну для себе дворушність) розповіла про викрадення Галі. Виникає сутичка між сотником з одного боку і Назаром, Гнатом з іншого. Ситуація склалася на користь молодих. Хома благословляє їх на одруження.

У композицію твору введено сцени сватання й вечорниць відповідно до народних звичаїв і обрядів. Фольклорні мотиви, етнографічні деталі відіграють важливе значення в п'єсі. Підпорядковані головному ідейному задуму, вони увиразнюють історичний колорит, дух народного життя. Показовим є обрах кобзаря – носія народної мудрості, віри в перемогу правди над кривдою.

Експозиція. Рішення Хоми видати дочку заміж за полковника; очікування сватів.

Зав'язка. Одночасна поява у хаті Кичатого сватів і Назара; конфлікт між сотником і простим козаком.

Розвиток дії. Опис народних вечорниць напередодні Різдва; рішення Гната допомогти побратиму в його горі – за допомогою Стехи викрасти кохану в батька.

Кульмінація. Сутичка Хоми з побратимами.

Розв'язка. Згода Кичатого на шлюб Назара і Галі.