Адріан Кащенко — Над Кодацьким порогом (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Історичне оповідання.

Час створення. 1913 рік.

Автор. Адріан Кащенко (1858-1921) – український письменник.

Тема. Зображення боротьби запорожців під проводом Івана Сулими проти турецьких і польських загарбників України.

Ідея. Уславлення мужності, сміливості, винахідливості козаків і їх очільників; засудження розбрату і зради між українцями; заклик до єднання народу проти всіх його ворогів.

Проблеми. Воля й неволя; життя і смерть; розбрат між козацькою старшиною і низовим козацтвом; вірність і зрада; патріотизм; козацькі звичаї і традиції; героїзм.

Композиція і сюжет твору

Історичне оповідання Адріана Кащенка "Над Кодацьким порогом" присвячено одному з козацьких гетьманів – Івану Сулимі. Центральна подія оповідання – знищення козаками під командуванням Сулими фортеці Кодак, яку збудували поляки, щоб перешкоджати нереєстровим козакам. Це реальні історичні події, які відбулися 1635 року. У ті часи українські землі страждали від поляків і турецького нашестя. Якщо перші намагалися запрягти в ярмо якомога більше людей, завели реєстрове козацтво, то другі руйнували міста й села, грабували оселі, вбивали брали в полон безліч мешканців.

Незадовго до того як Іван Сулима став кошовим, поляки під керівництвом Боплана розпочали будівництво на запорізькій землі Кодацької фортеці, покликаної відрізати Запоріжжя від України й контролювати пересування селян, які тікали від панів, і січовиків, які несли в народ іскру вільного життя. Тож поряд із проблемою захисту рідного краю від турків постала необхідність зруйнування фортеці. Саме Іван Сулима зважився на це: "…не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю!". Щоб здійснити цей план, Сулима спершу пішов на Азов, адже для утримання війська потрібні були гроші. І Азов, і Кодацька фортеця не встояли перед запорожцями. Завдяки військовому талану гетьмана Сулими, завзятості, дружності й рішучості його "братчиків" було здобуто блискучу перемогу. На жаль, через зраду старшини реєстрових козаків Сулиму було захоплено та страчено у Варшаві, але пам'ять про його героїчну боротьбу та щире вболівання за долю народу й досі живе серед українців.

Експозиція. Розповідь про молоді літа Івана Сулими, його походи з Сагайдачним, участь Хотинській битві. Невдячні поляки завели реєстр на шість тисяч козаків. Сулима не любив поляків, тому 1630 року з Тарасом Трясилом підняв повстання. Крім поляків, Сулима ненавидів турків, тому щороку ходив у Чорне море воювати з ними.

Зав'язка. Поляки вирішили збудувати над Кодацьким порогом міцну фортецю, щоб відділити Запорожжя від України і перешкоджати простим людям тікати від панів до козаків, а запорожцям виходити з Січі на Україну. Козаки мусили або скоритися полякам і поволі вмерти без з'єднання з рідним краєм, або битися з поляками на смерть.

Розвиток дії. Сулима вирішив зруйнувати Кодак, та перші ніж воювати з Польщею, йде захоплювати пишний у ті часи турецький город Азов, щоб здобути там різних скарбів. Отаман зібрав 2500 товариства, дістався Азова і три дні там хазяйнував. Згодом відбулася битва козаків і турків під Очаковом. Поки це відбувалося, Кодацька фортеця була вибудувана. Кошовий Сулима зібрав раду, і козаки вибирали його отаманом. Через два тижні новообраний гетьман повів Запорозьке військо до Кодака.

Кульмінація. Зруйнування Кодацької фортеці. Поляки зрозуміли, що змагання їхні марні, і попросили милосердя.

Розв'язка. Сулима через два тижні підняв своє військо до походу. Польський коронний гетьман Конецпольський вирішив взяти Сулиму зрадою, використавши реєстрових козаків, старшин Ілляша та Барабаша. Зрада козацької старшини, полон і смерть Івана Сулими. Кров Сулими не минулася полякам дурно: поміж реєстровими козаками почалося велике ремствування на польську неправду й утиски, і через дванадцять років, при початку повстання Хмельницького, всі козаки: і запорозькі, й реєстрові – одностайно стали за права й волю свого народу. А Кодацький поріг досі пам'ятає всі ті славні події, тужить за дітьми волі та співає про минуле.