Ісмаїл Гаспринський — Арслан-киз (Дівчина-левиця) (характеристика та аналіз героїв твору)

Гульджемал. Головна героїня оповідання. Донька Іззет-Ати – шейха Учтурфана. Юна дівчина змалку відзначилася сильним і рішучим характером. Батько стежив за її вихованням і багато чого навчив. Вона їздила верхи не гірше за хлопців, уміла користуватися компасом і біноклем, добре стріляла з рушниці. А до всього ще й мала добру освіту, знала декілька мов.

Дівчина була наділена особливим даром красномовства, умінням переконувати інших. Ось як вона звернулася на нараді до поважного товариства: "Ви хочете ввіритися лютим катам? Певно, ліпше, добродії, рятувати не голову й тіло, а душу й домогтися спокою й слави… Я не з тих, що здаються". Автор у кількох порівняннях дає їй якнайкращу характеристику: "…ця напрочуд метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов який мулла, окрилена, як поет".

У Гюльджемал ніколи слова не розходяться з ділом. Тому й вирушила в небезпечну поїздку за підмогою, узявши з собою меч, рушницю та револьвер. Ніщо не змогло її зупинити – навіть двоє китайських дозорців, яких застрелила однією кулею. У Кашгарі Гюльджемал виявила ще й властиві їй хитрість і дипломатичність, винахідливість і рішучість. Вона без страху промовляла перед людьми, що зібралися на майдані: "Слід прогнати ворога. Сьогодні немає жінок і чоловіків, є тільки бійці… Може, хтось з вас і боїться тиранів, але сміливців значно більше". Не дивно, що емоційні заклики знайшли шлях до сердець багатьох містян: "Хоробрі слова дівчини, відвага й патріотизм, що променилися в її очах і осявали всіх, перетворили бійців на військо левів".

У справі захисту батьківщини героїня нічим не поступається чоловікам. За виявленими лідерськими якостями, сміливістю, рішучістю, розумом та винахідливістю вона є взірцем гідної людської поведінки.

Цитати: "Скінчивши мову, Гульджемал висмикнула з кишені ножа, підтяла під корінь своє оксамитове, довге аж до п'ят волосся й покинула зібрання. Шейх, батько дівчини, і всі присутні були вражені її героїчною рішучістю, гідною бути прикладом для інших", "Свого будь-якого прохання вона ніколи не висловлювала двічі, батько їй все дозволяв". Сина в нього не було, тож дівчина рилучалася й до хлоп'ячого виховання, надто до освіти", "За три роки до події нашої померла її ненька, й тоді всі господарські клопоти лягли на неї", "…поступово Гульджемал стала справжнім снайпером", "не всякому до снаги була ця напрочуд метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов який мула, окрилена, як поет", "Сміливість і відвага Гульджемал-ханум стала прикладом для всіх і ніхто навіть не думав скорятися ворогу", "До всіх, що тоді відвідували Арслан-киз, ставилися як до героїв. Від такої самовідданості дівчини в чоловіків зникали рештки страху", "При згадці про залишених там батька й рідню її серце тьохнуло, та вона вмить опанувала себе й рушила далі", "Від нестерпної печалі очі Гульджемал сповнилися гіркими слізьми, та вона все ж не впадала у відчай і, не бажаючи коритися лихій долі, вирішила зустрітися з Таштімуром та головним суддею", "Як свідчать численні приклади з історії правління китайців, вони завжди знищували непокірних. Про це думала Гульджемал, і волосся її ставало дибою, а серце обливалося кров'ю. Та все ж, покладаючись на Бога, вона не втрачала мужності й розсудливості".

Чі Лінг. Лютий проводир китайців, які оточили Учтурфан. На двадцять сьомий день облоги Чі Лінг передав у місто лист з вимогою здатися і сплатити штраф.

Аладжа-бек. Міський старшина Учтурфана.

Іззет-Ата. Мулла, шейх, батько Гульджемал. Після отримання листа від Чі Лінга зібрав на раду вчених, емірів та інших поважних людей міста. Іззет-Ата й міський старшина Аладжа-бек не хотіли коритися ворогові.

Таштімур-бек. Міський старшина Кашгару, вважав за ліпше дружити з китайським військом і зносити його владу. Основна влада в місті, а також військо і зброя були в руках Таштімур-бека. Він, а також головний суддя отримували подарунки від китайців.

Нуреддін-хаджи. Другий суддя у Кашгарі, якому Гульджемал передала лист з рідного міста. Нурендін-хаджи і інші поважні люди міста вважали недоцільним повстання проти китайців з Нового Міста, поки не прибуде з Коканда сам хаджа зі своїм військом.

Якуб-бек. Мав очолити обіцяну військову допомогу кашгарцям.

Сарибаш Алі Бахадир. Прихильник Якуб-бека. Дізнавшись, що Сарибаш Алі Бахадир невдовзі повертається в місто Уш, дівчина вирішила через нього передати Якуб-бекові листа. Арслан-киз написала розлогого листа про становище в Учтерфані й Кашгарі.