Ісмаїл Гаспринський — Арслан-киз (Дівчина-левиця) (аналіз, паспорт твору)

"Арслан-киз" ("Дівчина-левиця")

Жанр. Історичне оповідання.

Автор. Ісмаїл Гаспринський (1851-1914) – класик кримськотатарської літератури.

Тема. Зображення боротьби уйгурів з китайськими загарбниками

Ідея. Підняти народ до боротьби за свої права може лише сильна особистість, такий героїчний вчинок може зробити не лише чоловік, але й жінка, якій небайдужа доля батьківщини.

Проблеми. Запекла битва новизни і застарілого; добро і зло; історія древнього кримськотатарського народу; емансипація жінки; зрада і вірність батьківщині.

Композиція і сюжет твору

Письменник звернувся до давніх подій в одному з регіонів Кокандського ханства (1709-1876). Мусульманське населення міст Учтурфан та Кашгар організувало збройне протистояння проти китайців, які хотіли повністю захопити владу у краю. Один з епізодів цього протистояння І. Гаспринський зобразив у "Дівчині-левиці". Твір має невеликий обсяг, однолінійний сюжет на основі давніх подій, різнобічно розкритий образ головної героїні. Якщо точно визначати час зображених історичних подій, можна припустити, що йдеться про події напередодні 1864 року – найбільшого повстання в Східному Туркестані (приєднаний у ХVІІІ столітті до Китайської імперії) за незалежність під проводом відомого війського і державного діяча Кокандського ханства Якуб-бека, що стало початком створення Кашгарського ханства (держава Йетішар).

Події оповідання починаються у середині літа. Місто Учтурфан уже 26 днів оточене китайцями на чолі з Чі Лінгом. Гінців з міста перехоплювали і вбивали, тому підмоги з Кашгару не могло бути. Мусульмани Учтурфана не могли захиститися, бо потерпали від браку гармат, а не діждавшись підмоги, могли загинути з голоду. Чі Лінг запропонував здатися, поважні мешканці міста скликали раду. У сусідній кімнаті була і все чула зовсім юна Гульджемал, єдина донька шейха Іззета-Ати. Дівчина вирішили йти крізь оточення в Кашгар, щоб просити допомоги. Обрізавши волосся і перевдягнувшись на чоловіка, Гульджемал вирушає вночі через болото до Кашгару. Їй вдалося добратися до Кашгару, але там мусульмани теж страждали від панування китайців, що жили поруч, у Новому Місті. Мешканці Кашгару розділилися на дві партії: одні хотіли дружити з китайцями, інші хотіли взяти їхню фортецю і вигнати. Гульджемал вирішила підняти народ до повстання і звернулася насамперед до жінок. Невдовзі народ переконався, що ворога треба вигнати. Гульджемал зібрала двадцятитисячне військо, яке перемогло китайців. Невдовзі військо рушило до Учтурфана, і китайці, що оточили це місто, відступили.

Експозиція. Облога багатотисячним китайським військом мусульманського міста Учтурфан. Жорстокі нападники вимагають від містян здатися й заплатити викуп. А на нараді в мулли шейха Іззета-Ати більшість уже готова прийняти цей ультиматум.

Зав'язка. До присутніх виходить дочка господаря Гульджемал і закликає до боротьби: "Товариство, не здавайтесь!". Дівчина збирається за підмогою до Кашгару. Усі захоплені її сміливістю, а міський старшина навіть вигукує: "Ця дівчина… ні, ця левиця зможе звільнити нас від ворога!".

Розвиток дії. Здійснення наміру Гульджемал. Одягнена як чоловік, вона дістається до Кашгару й намагається переконати суддів і старшин перейти до рішучих дій.

Кульмінація. Дівчина викриває зраду старшини Таштімур-бека та схиляє мешканців Кашгару до боротьби: "Ще дві години тому безталанні сіроми, безвольні бідолахи, кашгарці обернулись на відважних вояків".

Розв'язка. Китайці нарешті знімають облогу Учтурфана й відступають від міста.