Леся Українка — Давня казка (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Поема.

Час створення. 1893 рік.

Автор. Леся Українка (Лариса Косач, 1871-1913) – українська поетеса, перекладачка, громадська діячка.

Тема. Високе покликання поета, його свідоме служіння народові.

Ідея. Справжній поет ніколи не творить заради винагороди, він повинен бути вільним, говорити правду і служити лише своєму народу.

Проблеми. Роль і призначення мистецтва; роль митця в розбудові своєї країни; чи здатна поезія змінювати життя; уміння бути вдячним за допомогу; моральний обов'язок перед іншими; гідність; гордість і гординя; особиста свобода і її межі; людське щастя.

Композиція і сюжет твору

Події в поемі відбуваються в умовно-казковій країні. Сюжет складається з чотирьох епізодів: знайомство поета з Бертольдо; пісні поета допомагають лицареві завоювати серце коханої і підкорити ворожу фортецю; твори митця піднімають народ на захист своїх інтересів у боротьбі проти Бертольдо. У центрі поеми – образ безіменного поета. У першій редакції твору Леся Українка зобразила його людиною з фізичними вадами, натякаючи на свою недугу. Згодом вона відмовилася від первісного задуму, закцентувавши увагу лише на моральних якостях співця. Поему побудовано на антитезі воля – рабство. Це протиставлення знайшло відображення в образах безіменного поета (свобода моральна й фінансова незалежність) та Бертольдо (залежність від матеріальних благ, намагання підпорядкувати всіх своїй волі).

Експозиція. Представлення свого героя авторкою читачам, влучна характеристика народного співця як "людини Божої".

Зав'язка. Знакова зустріч поета з Бертольдом.

Розвиток дії. Поет допомагає Бертольдо завоювати Ізідору. Відбувається весілля. Лицар вирушає у похід, де пісні поета стають у пригоді, коли треба підняти бойовий дух війська. Бертольд вертається і стає жити багатим та веселим життям. Прості люди потерпають від його знущань.

Кульмінація. Конфлікт "влади" і "свободи слова".

Розв'язка. Арешт і смерть поета. Вічне протистояння "нащадків" співця і "нащадків" Бертольда.