Олександр Гаврош — Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу (характеристика та аналіз героїв твору)

Іван Сила. Головний герой повісті, простий сільський парубок з гір, який приїжджає у столицю шукати кращої долі. Завдяки незвичайній фізичній силі Іван стає учнем тренера, доктора Брякуса, а потім потрапляє у цирк Бухенбах. Подорожуючи з цирком різними країнами, Іван Сила здобуває звання найсильнішої людини світу. Та слава і визнання не знищують у ньому доброту, щирість, відкритість. Іван – чесний і порядний, відданий у дружбі та коханні, не забуває про батьків, допомагає друзям. Він сумлінно виконує свою роботу, любить працювати. Іван захищає слабких, сміливий, прагне завжди чинити справедливо.

Цитати: "Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима.", "Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.", "Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника – за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день.", "Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування.", "Обід для Сили був справою святою.", "Загибель Брякуса сильно вплинула на верховинця. Він до всього збайдужів, навіть втратив апетит. У такому пригніченому стані його й було допроваджено до в'язниці, за звинуваченням… у смерті свого наставника.", "…найбільше враження на нього справило море, яке він уперше побачив в Іспанії. Парубійко годинами сидів на березі, вдивляючись у синю далеч. Як не дивно, але море нагадувало йому рідні гори.", "Іван з легкістю виконував свої номери: "Залізне серце", витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях, "Зуби мамонта", "Залізний ніс". Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. Шокована публіка не шкодувала долонь.", "Великі гастролі Америкою добігали кінця. Всі вже порядно занудьгували за домівкою. Іванові майже щоночі снилися мамині галушки, мамалига з бринзою та вареники з сиром. Вони з Мілкою тепер багато часу проводили разом. І одного разу парубійко таки наважився запропонувати їй серце і руку.".

Вуйко Микульця. З ним Іван Сила приїхав до столиці, а згодом ще раз зустрівся і дізнався новини з рідного села. Цитати: "Дядько з обвислими вусами, у зеленій крисані, з яким їхали від самого і початку, чекав його на виході.", "Вуйко Микульця пішов у справах: поніс верховинські гостинці синові, який тут служив у війську."

Міха Голий. Хлопець з вокзалу, з яким познайомився Іван Сила. У Міхи було важке життя, але він був кмітливим, розумним, умів знайти вихід з будь-якої ситуації.

Цитати: "…малий театрально встав, зробив жест, ніби знімає капелюха, і вклонився. — Панове, дозвольте відрекомендуватися. Міхал Голий з Привокзальної.", "Від роботи, дядьку, коні дохнуть! — підморгнув Мішко…", "Історія про тренера насторожила Міху. Все виглядало дуже казково, а Голий мало вірив у казки. Хіба що у страшні. Слово "доброта" викликало у нього щирий регіт.", "Він став перед тріснутим дзеркалом у халабуді, в якій жив…", "підліток з давно непраним волоссям і нечесаним одягом (можна навпаки, але від цього нічого не зміниться), який тинявся вокзалом.", "Міха став гарячково нишпорити в його кишенях, поки не наткнувся на посвідчення таємного агента 008.", ""Тільки одна людина у залі сиділа непорушно. Це був Міха Голий. По немитому обличчю він розмащував сльози. Так-так, цей привокзальний волоцюга, пройдисвіт і злодій плакав. Можливо, вже заради цього варто було встановлювати республіканський рекорд?", "Міха Голий чимало знав про в'язницю (двічі її відвідав з короткою екскурсією), але не мав найменшого поняття, як витягнути звідти людину законним чином.".

Пан Кривальський. У цього чоловіка Іван Сила найнявся працювати вантажником на пероні. Пан Кривальський був заступником директора вокзалу і відповідав за порядок. Коли він дізнався, що в нього працює чемпіон Республіки, то біля своїх дверей повісив елегантну табличку: "Тут працював чемпіон Республіки Іван Сила – гордість нашої залізниці".

Велет. Перший бій Івана Сили у столиці відбувся з Велетом, верховинець переміг досвідченого бійця. Велета тренував свого часу доктор Брякус.

Цитата: "Велет виявився на голову меншим за Івана. Це був середнього віку чоловік, який роками заробляв на життя вуличними боями. Він співчутливо глянув у майже дитяче обличчя верховинського хлопця, та годувати сім'ю якось треба.".

Доктор Брякус. Тренер, який помітив здібності Івана Сили і запропонував йому навчання і платню. Через суперників Брякус трагічно загинув. іван Сила щиро любив тренера і був прикро вражений його загибеллю.

Цитати: "Перед ним стояв елегантно вбраний панок з борідкою. У руці він тримав ціпок", "— Зрештою, як бачите, — показав Брякус на дорого обставлену кімнату, — гроші мене не вельми цікавлять. Я маю все. А от спорт — це моя, можна сказати, стихія. Я ним живу.", "Доктор Брякус намагався розвивати у хлопця не тільки м'язи. Тому багато з ним розмовляв, розповідав про міське життя, пробуджував цікавість до всього.", "коли він ненароком довідався, що його учень після занять ходить розвантажувати вагони, то не на жарт розгнівався.", коли Іван встановив рекорд Республіки, бо підніс 160 кілограм: "Учні ніколи не бачили таким наставника. Він щасливо посміхався, допомагав їм одягатися і пурхав по газону, як метелик. А на прощання послав усім повітряний поцілунок.", "Доктор Брякус усе обдумав. Він вибудував стратегію на найближчии рік. Якщо все розвиватиметься правильно, його справи впевнено підуть угору. Після перемоги Івана Сили Брякусом стали цікавитися впливові організації. В уяві він уже бачив розкішний будинок у центрі столиці з написом "Спортивний клуб доктора Брякуса". Ось тільки з Іваном треба домовитися, аби його не перехопили конкуренти."

Капітан Миколайчик. Поліцейський, який доручив агенту Фіксі зайнятися вокзалом, дізнатися про все, що там відбувається, а також розвідати все про доктора Брякуса. Миколайчик любив слухати музику Антоніо Вівальді, любив підрівнювати пилочкою нігті, а в кишені завжди носив маленьке люстерко. Капітан вирізнявся вишуканістю і тактом.

Цитати: "— Ну, це нам вирішувати, коли діяти, — з притиском зауважив Миколайчик. Була п'ятниця, а пан капітан вельми не любив розпочинати щось перед вихідними. Суботня гра у гольф — це святе. — Почнемо операцію з понеділка, — прийняв він рішення."

Корнелій та Станіслав. Хлопці, які тренувалися поруч з Іваном під керівництвом доктора Брякуса.

Магдебура. На республіканських змаганням вважався безперечним фаворитом, до того ж, він представляв силові органи. Іван переміг Магдебуру, чим викликав ненависть до себе усіх поліцейських.

Цитати: "У молодості Магдебура був поліцейським, і чи не в кожному поліцейському управлінні висів його портрет. Навіть у кабінеті капітана Миколайчика Магдебура був присутній — у вигляді невеличкого настільного календаря. Щоправда, той домалював чемпіонові вуса і ріжки. Але це свідчило не про неповагу, а про любов пана капітана до мистецтва.", "…на чемпіонаті Магдебура мав найбільшу групу підтримки. Аби уникнути зайвих балачок, поліцейські були переодягнені в цивільних.".

Адам Кльоцка. Лежав у лікарні в одній палаті з агентом Фіксою, був учителем фізики. Випав з балкона, бо невдало продемонстрував учням свій винахід.

Агент Фікса. Цьому чоловікові капітан поліції доручив слідкувати за вокзалом і доктором Брякусом. Фікса вигадав, що на вокзалі діє злочинне угруповання, яке займається контрабандою в особливо великих розмірах. На Івана Силу агент мав особисту образу за два вибитих зуби. Тому Фікса навіть після закриття справи їздив слідом за Іваном і цирком, шукав спільників, щоб помститися. Переслідуючи Івана, Фікса також був побитий Івановими ворогами.

Цитати: "Агент Фікса належав до найкмітливіших. Йому доручали, як правило, найскладніші завдання. Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами. Коли він щось роздивлявся, то здавалося, ніби принюхується.", "…перевдягнений у жебрака агент Фікса проводив на вокзалі. Начепивши темні побиті окуляри, дірявий капелюх та допотопний одяг невідомого фасону і кольору, він скреготливим голосом просив: "Подайте інвалідові Великої війни". А поміж тим, своїм шпигунським оком та вухом все бачив і чув, час від часу щось нотуючи олівцем у маленькому блокнотику.", Але найбільші метаморфози відбувалися поверхом нижче, де лежав агент Фікса. Коли він очуняв, то три дні тільки плакав і просив у всіх вибачення. Далі став писати листа світовій громадськості. Згодом написане спалив посеред палати, чим не на жарт налякав інших хворих. Тиждень після цього мовчав, не відповідаючи навіть на запитання лікарів. А одного ранку встав, назвав себе проповідником Фікусом, закутався в простирадло, через вікно переліз на дерево, і тільки його й бачили…"

Бенцик. Старший слідчий, який проводив допит Івана Сили. Бенцик хотів примусити Івана сказати те, що було вигідно поліції.

Брат доктора Брякуса. Приніс у поліцію щоденник доктора Брякуса. Це допомогло дізнатися, що в Брякуса були суперники, а з Іваном у них були товариські стосунки, тож хлопець не міг бути його вбивцею.

Бідосько. Колишній журналіст, який спився, продав квартиру і мешкав у розвалюсі. За його допомогою Міха Голий віднайшов журналіста Томича, який розголосив у газетах про те, що чемпіон Республіки Іван Сила сидить у в'язниці. Після таких статей вище керівництво поліції вирішило якось зам'яти справу, бо знало, що у вбивстві Брякуса винен Магдебура.

Генерал Хрунь. Вилаяв капітана Миколайчика за статті про арешт Івана Сили. Спершу Хрунь наказав відправити Фіксу у відставку, а справу закрити, а потім передумав: Фіксі оголосити лише догану, а справу затягнути – Силу випустити лише під солідну заставу.

Мадам Аделія Бухенбах. Екстравагантна вродлива пані, власниця цирку Бухенбах, заплатила викуп за Івана Силу, бо для її цирку був потрібен силач.