Гаврош Олександр — Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу

Іван Сила, парубок 20 років, приїхав із села до столиці, бо у себе вдома побив начальникового сина. Іванів тато наказав синові їхати у світ, бо той ще й їв за чотирьох. З Іваном приїхав односельчанин, вуйко Микульця. Їхні одяг, мова та звички видавали мешканців гір, тобто верховинців.

Мадам Аделія Бухенбах – екстравагантна вродлива пані, вдова, яка красиво одягалася і гарно пахнула. Вона розумна, має впливові зв'язки, часто сувора і вимоглива. 12 років вона продовжує справу покійного чоловіка і навчилася прекрасно виживати та примножувати гроші. Щоб досягти успіху для свого цирку, Бухенбах викупила Івана Силу з в'язниці і переконала, що для нього це найкращий вибір...

Читач симпатизує цьому героєві, бо він є другом Івана Сили, допомагає йому, і, насправді, не є таким поганим, як про нього думають. Спершу Міха не довіряв доктору Брякусу, не вірив, що можна заробити гроші просто тому, що Іван має фізичну силу. Та з розвитком сюжету Міха переконується, що можна чесно жити і працювати, а Іван стає для нього прикладом.

Аделія змінюється наприкінці твору в кращий бік завдяки коханню. Після 12 років роботи цирку вона вирішила вийти заміж за лікаря мсьє Фрасьє, який пів року чекав згоди. Іванові і Мілці Бухенбах подарувала своє авто, Пандорському, Фандіго і Ренаті віддала усе циркове майно. З ділової, вимогливої, скупої та хитрої жінки мадам Бухенбах перетворилася на звичайну людину, яка прагне особистого щастя, затишку, домівки, яка більше не ганяється за круглими сумами і не використовує людей.

Капітан Миколайчик поводиться з підлеглим Фіксою любязно, з цікавістю слухає, бо "аби обхитрувати Фіксу, треба бути вельми кмітливим". Капітану було незручно, коли Фікса увірвався в кабінет і побачив, що він підрівнював пилочкою нігті. Тому він дістав з шафи коробку цукерок і пригостив Фіксу, говорячи: "Підсолодіться, голубчику!". Фікса поводився стурбовано, весь час обирав спітніле чоло хустинкою. Він розповів, що з ним учинив розправу молодик, який переміг їхнього Магдебуру...

За повістю легко зняти мультфільм, бо вона має розважальний характер, її головний герой незвичайний і цікавий, бо схожий на легендарних богатирів, сюжет швидко розвивається, персонажі мандрують різними країнами, одна картина змінює іншу.

Деталь художня – один із засобів створення образу, яке допомагає уявити втілений характер, картину, предмет, дію, переживання в їх своєрідності і неповторності. Деталь фіксує увагу читача на те, що письменникові здається найбільш важливим, характерним в природі, в людині або в навколишньому його предметному світі.

Речова деталь в описі мадам Бухенбах – цівка диму, яку вона пускала, коли курила. В описі агента Фікси важлива портретна деталь – щурячі вусики і два золоті зуби, а в карлика Піні – те, що він був горбун.

Підступним був карлик Піня, це видно під час підготовки першого номера Івана Сили. Головний герой придумав, що може виносити артистів цирку на манеж на собі. Мадам Бухенбах і циркачам ідея сподобалася. Першим на верховинця спритно зіпнувся акробат Фандіго. Він сів Іванові на плечі. Чорнява красуня Рената стояла на коліні та плечі свого брата. По інший бік Фандіго розташувалась танцівниця Мілена, карлика Піню Іван посадив собі на долоню...

Інколи видається, що Іван справді слабохарактерний, бо часто його долю вирішують інші, він легко підкоряється, коли замість нього обирають, як діяти далі. Наприклад, мадам Бухенбах, використовуючи свою красу і хитрощі, вмовляє Івана стати на двобій з Бієр-Мієром. Іван підкоряється, але "ця перемога змінила ставлення Сили до боротьби на арені. Він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. Бо одне діло – гнути залізо, а зовсім інше – перемагати таких же силачів, як і сам."...

Повість навчає доброти, щирості, оптимізму, щиросердності, віри в непереможність духу українського народу, справжньої дружби, хорошого ставлення до тварин.