Євген Плужник — Ніч... а човен — як срібний птах... (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: філософсько-пейзажна лірика.

Жанр: філософська лірика.

Напрям, течія: романтизм.

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

Римування: перехресне.

Провідний мотив, мотиви: захоплення красою Всесвіту.

Тема: відтворення  врівноваженості душевного стану ліричного героя, мотиву туги за минущістю краси, щирих особистих почуттів людини, пов'язаних із роздумами про те, що людське життя сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку.

Ідея:возвеличення любові до всього, що пов'язано з людським життям, вибором людиною життєвого шляху, глибокого зачарування красою свiту.

Основна думка: світ такий глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.   

Художні засоби, стилістичні фігури:

• риторичне звертання: Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!; О, який же прекрасний ти, Світе єдиний.
• епітети: срібний птах, по сяйних світах, малий ненадійний човне.
• порівняння: човен — як срібний птах.
• метафори – горять свiти, не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).
• інверсія – свiте єдиний.
• полісиндетон: І над нами, й під нами горять світи. І внизу, і вгорі глибини.
• риторичні оклики: Що слова, коли серце повне! Ніч… а човен — як срібний птах!

Образи та символічні образи: образ човна — симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту.

Примітки та корисна інформація:

Попри те, що у творах Євгена Плужника відображено врівноваженість душевного стану ліричного героя, часто відчувається мотив туги за минущістю краси. Цією думкою наповнений вірш "Ніч… а човен, — як срібний птах!.." Поезія нагадує про те, який прекрасний світ. Образ малого ненадійного човна, що летить по річці, "як срібний птах", символізує людське життя, сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку. Мить і вічність у чуттєвому, образному вираженні знайшли в цій поезії найяскравіше втілення.

У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною, з глибоким підтекстом. Зачаровує порівняння "човен — як срібний птах" (конкретне значення) і тут же — "не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!" (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).   Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.

Автор вдається до вiдомого в лiтературi образу човна — симво­лу людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту. У поезії звучать космічні мотиви. Ліричний герой поезії Є.Плужника усвідомлює себе часткою космосу.