Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Напрям, течія: неокласицизм, експресіонізм.
Рік написання: 1927.
Збірка: "Рання осінь".
Тема: возвеличення природи восени як наймудрішого наставника.
Ідея (головна думка): заклик шанувати природу, брати з неї приклад, позаяк вона – взірець для творця, що вказує правильний шлях
Проблематика: гармонія людини й природи; цілісність і зрілість людської душі.
Віршовий розмір: чотиристопний ямб (ямбічний тетраметр).
Кількість строф: 2.
Римування: перехресне (абаб).
Схема складів, стопів (U – ненагол. гол., _/ ‒ нагол.):
U _/ U _/ U _/ U U U _/U
Як від озер, порослих осокою а
U _/ U _/ U _/ U U U _/
Кудись на південь линуть журавлі б
Художні засоби:
Епітети: творчого спокою, дні вересневі, визнаних взірців, певний шлях.
Інверсія: дні вересневі.
Порівняння: як від озер, порослих осокою.
Риторичне запитання: "…хто ж твоїй науці допоможе на певний шлях ступити з манівців?".
Символічні образи:
Природа ‒ злагодженість, ідеал.
Осінь, вересневі дні ‒ стан (духовної) зрілості.
Озера, порослі осокою ‒ метафора глибокого внутрішнього світу людини та спокою.
Журавлі, що линуть на південь ‒ зміни, рух вперед, прагнення до кращого; також можуть бути символом мрій та надій, які ведуть до нових горизонтів.
Учень ‒ людина, що роздумує про буття як таке, прагне знань та мудрощі.
Художньо-стильові особливості: Використання звукопису ри ро оро ере ро ер оро у першій строфі, поєднуючи ознаки алітерації та асонансу, надає віршу більшої виразності й милозвучності, додаткової звукової наповненості.
Примітки та корисна інформація:
Ліричний герой вірша – спостережлива людина-філософ.
На час написання твору, автор нездужає на сухоти. Хвороба змушує переоцінити життя. Ймовірно, Євген Плужник волів передати думку, що все минеться, і тому людині не варто поспішати, натомість, ‒ вірити й вчитися того самого "спокою" — єдності з природою.