Володимир Рутківський — Джури козака Швайки (аналіз, паспорт твору)

Жанр — історичний роман. Це твір, побудований на історичному сюжеті, який відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії країни. Історичний роман "Джури козака Швайки" присвячений зародженню козацтва в Україні. Дія твору відбувається у ХV ст. У першій частині роману вказано, що події твору починаються у березні 1487 року.

Історична довідка. Наприкінці XV ст. українські землі входили до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля , Волині, Полісся. Решта території України була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились у гирлах річок (уходах) і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників із прикордонних селищ почали приєднуватись селяни – втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворилися загони вільних озброєних людей, які стали зватися козаками. Біля порогів Дніпра зіткнулися дві сили: панська – в особі старост Князівства Литовського та народна, яку представляли запорозькі козаки. З півдня на козаків безперервно нападали турецько-татарські загарбники.

Роман "Джури козака Швайки" розповідає про період зародження козацтва і про протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польських магнатів. (Джу́ра — в Україні в 16-18 ст. — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях.)

Час створення. Перший роман тетралогії (твір, який складається з 4-ох частин) було створено 2007 року. 2009 з'явився роман "Джури-характерники", 2010 — "Джури і підводний човен", 2015 — "Джури і Кудлатик".

Автор — Володимир Рутківський, відомий сучасний український прозаїк і поет, дитячий письменник.

Тема — зображення пригод двох найкращих друзів — Грицика і Санька в супроводі сміливого вивідника Швайки у час зародження українського козацтва і його протистояння польсько-литовським панам та набігам татар.

Проблема — захист рідних земель від загарбників. Також можемо говорити про сукупність проблем, порушених у творі. Серед них: проблема вірності і зради батьківщині; проблема відносин українців і татар; проблема самопожертви заради друга; проблема стосунків дорослих і дітей; проблема відносин людей і тварин.

Ідея — уславлення вірності і любові до рідної землі, засудження зради, оспівування справжньої дружби.

Композиція і сюжет твору

Перший роман тетралогії "Джури козака Швайки" складається з трьох частин: "Втеча з рідного дому", "На козацьких островах" і "Джури вирушають у дорогу".

Експозиція. Березень 1487 року. Татари женуться за Пилипом Швайкою — козацьким вивідником, який попереджає села про набіги, завжди вислизає з рук, вміє перетворюватися на вовка. Одночасно читач знайомиться зі ще двома героями роману — 12-річними Грицьком і Саньком, що живуть у селі Воронівка. Друзі спостерігають, як старші хлопці з села відправляються у плавні козакувати.

Зав'язка. Конфлікт між Швайкою і паном Кобильським (козак відмовляється слідкувати за хлопцями, які козакують, бо пан хоче відбирати у тих впольоване і вловлене). Кобильський наказує своєму слузі Тишкевичу вбити Швайку. Так у козака, крім татар, з'являється ще один ворог.

Розвиток дії. Пан Кобильський грабує Воронівку, щоб загарбати все ще до того, як заберуть татари. Та Грицик і Санько брешуть панові, що татари вже йдуть. Пан тікає, а хлопці розуміють, що теж мусять тікати з села, бо Кобильський не простить брехні. У плавнях друзі знайомлять зі Швайкою і вирушають з ним на Козацькі острови. Коли козаки йдуть переслідувати татар, Грицик і Санько залишаються самі на острові і беруть в полон Тишкевича, але зраднику вдається втекти. Козаки готуються до того, що Тишкевич наведе на них татар. Цілу зиму козаки проводять на островах. В цей час Санька вчить дід Кудьма, бо хлопець — майбутній характерник. Козаки успішно виграють бій з татарами на горі Кам'яниці. Пану Кобильському і Тишкевичу вдається схопити Швайку, але його рятує з полону дід Кудьма. Навесні на Боборовому острові збирається багато козаків, а Швайка вивідує, що Саїд-мурза веде десятитисячне військо на Сулу. Козаки нападають на татар, коли ті вертаються назад, і звільняють полонених, серед яких є і мешканці Воронівки.

Кульмінація. Розгромлені татари збирають нове військо, і відбувається вирішальна битва, під час якої козаки роблять засідку: заводять татар у болота і знищують градом стріл. Саїд-мурза наказує татарам підпалити плавні, але, зрозумівши, що перемоги не буде, оголошує про відхід. Половина татар загинула, але і козаки зазнали великих втрат.

Розв'язка. Швайка не планує здаватися. Розуміючи, що татар треба перехоплювати ще на Перекопі, він пропонує козакам, що залишилися живі, звернути увагу на Хортицю. Швайка вирушає в розвідку на острів і бере з собою Грицика та Санька. І це не кінець, бо пригоди тільки починаються і зображені вони в наступних трьох романах тетралогії.

Авторка статті Світлана Перець, авторські права належать Укрлібу