Микола Вороний — Блакитна Панна (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Напрям: модернізм.

Течія: символізм.


Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: нерівностопний хорей.

Римування: паралельне й перехресне (ааббвгвг).

Строфа: восьмивірш (октава).


Провідний мотив, мотиви: возвеличення краси природи, єдність її з мистецтвом.


Тема: гармонія природи й мистецтва.


Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії.


Композиція (зміст): (І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна — (II октава) Весна — Блакитна Панна з'являється, їй хвала — (III октава) опис краси Панни — (IV октава) у душі ліричного героя радість: "в'ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні".


Художньо-стильові особливості: "Блакитна Панна" рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас зі співом птахів і струмків. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (Осанна!), метафори (в душі моїй / В сяйві мрій / В'ються хмелем арабески), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторного інтелектуально-мистецького естетичного забарвлення. Щоб створити об'ємну, різногранну картину, М. Вороний поєднує у вірші кілька видів образів: зорові, слухові, запахові. Зорові образи: прозорі шати; лине в серпанках і блаватах; попелясті, пелехаті хмари; майорить крізь блакить; в'ються хмелем арабески. Слухові образи: земля виспівує; сміючись на пелюстках; гомонять-бринять пісні. Запахові образи: весна запашна.Специфічним є розміщення рядків у строфах "Блакитної Панни": вони ніби сходинки, якими збігає навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Для символістів форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати.

Дивіться також


Художні засоби виразності: епітет, символ, персоніфікація, метафора, порівняння, інверсія, повтор.


Образи та символічні образи: людей: ліричний герой — митець; природи: Блакитна Панна-Весна; хмари, гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки; предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, "Осанна!", мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.

Символічні образи: Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); блакить (символ джерела духу); "Осанна!" (символ вітання бога) та ін.


Примітки та корисна інформація: Микола Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. "Я писав не так од образу, як од звуку", — зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів — понад усе. Образ Блакитної Панни не подібний до традиційного образу української дівчини; у вірші специфічна лексика, не характерний для української літератури початку XX століття оптимізм. М. Вороний став новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. "Блакитна Панна" рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить зі співом птахів, дзюркотінням струмків. Джерелом поезії, її ритму, звучання є мелодія. Цікаве й розміщення рядків у строфах "Блакитної Панни": вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Отже, форма у творі поета-символіста — надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.

Поезія перегукується з віршем П. Тичини "Арфами, арфами...".



Дивіться також: