Вороний Микола — Блакитна Панна

Вірш має яскраві тропи...

Вірш "Блакитна Панна" відкриває поетичний цикл "Гротески", що був написаний у 1912 році і складається з десяти поезій.

Звукові образи: сміх Весни: "Сміючись на пелюстках, На квітках Променистою росою; у душі ліричного героя: "Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески". Зорові образи: Весна "вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах", хмари "Попелясті, пелехаті", "Гори, гай, луги, поля – Вся земля"

Вороний не акцентує увагу на зорових образах, його цікавить не так колір, як звучання...

Вірш П. Тичини "Арфами, арфами…" написано під впливом вірша "Блакитна Панна". В обох віршах головним образом є весна (і в Тичини, і в Вороного вона "запашна"). Також простежуються алітераціії і асонанси...

У вірші "Стояла я і слухала весну…" лірична героїня не просто слухає природу, а спілкується з нею як із персоніфікованим образом. У Вороного весна теж персоніфікована. І Українка, і Вороний використовують у своїй поезії інверсію, асонанси та алітерації. Весна у вірші Вороного викликає в ліричного героя оптимізм, він захоплюється красою природи, в його душі "гомонять-бринять пісні Голосні". У вірші Лесі Українки весна викликає в ліричної героїні дещо інші почуття...

Блакитна Панна – символ весни, котрій виспівують осанну "гори, гай, луги, поля – Вся земля". Поет надає цьому образу широкого символічного змісту – пробудження, молодість, кохання. Весна оживлює все, напоює радістю, творчістю, щастям.

"Блакитна Панна" – це гімн весні, молодості, красі. Як і у фольклорних творах, де весна уявляється дівчиною, у вірші М. Вороного вона змальована в розгорнутій персоніфікації – образі Блакитної Панни, яка "лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах". Образ весни – центральний символ вірша. Саме тому слова Весна (вона ж Блакитна Панна) написано з великої літери.

Прихід весни автор зіставив із душевними змінами ліричного героя. Перші три строфи висвітлюють різні грані символічного образу Блакитної Панни. У початковій строфі прихід весни перетворюється в поетичній уяві автора на урочисту і яскраву містерію. Велична Блакитна Панна, немов якесь божество, сходить із небес на землю ("Має крилами", "Сяє усміхом примар / З-поза хмар")...

Віршовий розмір "Блакитної Панни" – хорей. Він забезпечує динамічне, легке звучання вірша. Поезія складається з 4 строф. Особливий темпоритм досягається через "ламані" рядки, вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будує особливий темпоритм.

Світ урочисто і піднесено зустрічає ніжну і чарівну Весну. Автор уживає епітети, щоб найточніше відтворити його світовідчуття та настрій, а слова церковнослов'янського походження довгожданна, нездоланна, осанна надають картині урочистості. Із семи дієслів у перших трьох строфах лише одне слово "лине" виражає рух, але авторові вдається майстерно передати динамічний стан природи, безперервне її оновлення...